​Австрійські піонери блек-металу. Огляд нового альбому Abigor "Höllenzwang (Chronicles of Perdition)"
— 7/10

Ймовірно, я висловлю непопулярну думку, але мені куди більше подобається пізня творчість Abigor, ніж їх більш відомі ранні альбоми періоду 2-ї хвилі БМ. І незважаючи на те, що "Nachthymnen (From the Twilight Kingdom)" і "Channeling the Quintessence of Satan" — чудові релізи, подальші роботи гурту, починаючи з "Fractal Possession", справляють на мене набагато сильніше враження.

З 2007 року T.T. з Abigor став писати інтенсивний, хаотичний і футуристичний блек-метал, який місцями по звучанню нагадує індастріал у стилі Thorns і DHG, а місцями, завдяки рівню майстерності, продакшену і загального вмісту, на команди, які виконують технічний дез-метал. Певною мірою можна також провести паралелі з групою Portal, так як Abigor теж знаходяться на периферії свого жанру, крім того, обидва колективи виділяються високим рівнем виконання і мають мало спільного з альбомами, які свого часу стали основою для визначення дет- і блек-метал-жанрів.

Abigor

Перед прослуховуванням "Höllenzwang" я відчував певне радісне хвилювання, бо останній альбом колективу "Leytmotif Luzifer" був всепоглинаючим джаггернаутом, повним феноменальних гітарних рифів, точних і суворих барабанів і вирізнявся бездоганним продакшеном.

На жаль, мої очікування не були виправдані, і це засмучує, оскільки я дійсно думав, що альбом мені сподобається, адже він володіє усіма тими характеристиками, які для мене ще в 2007 році зробили Abigor однією з найбільш захоплюючих команд. Проте тут відсутній якийсь секретний інгредієнт, і я насилу намагаюся зрозуміти в чому ж саме він полягає.

Тут є і дуже схожі гітарні партії з дивними атональні рифами, які, літаючи по всьому грифу, взаємодіють з іншого гітарою для створення складних і дисонуючих подвійних мелодій. Барабани на "Höllenzwang" записані блискуче, їх партії зіграні з приголомшливою точністю, а продакшн нагадує "Fractal Posession" завдяки суперчіткості та сучасному тону. Насправді, мені здається, що люди, які не особливо люблять пізню творчість Abigor, будуть прикладати зусилля, намагаючись знайти відмінності між "Höllenzwang" і будь-яким іншим їх останнім альбомом, настільки вони схожі за звучанням і загальною атмосферою! Я неодноразово переслуховував цей реліз, аби зрозуміти нарешті, чого ж саме йому не вистачає, але, мабуть, вся справа у ледве вловимих нюансах, які й зробили "Fractal", "Time" і "Leytmotif" настільки грандіозними. Сюди можна віднести, наприклад, грув "Fractal", тремоло рифи "Time" і "Fractal", а також фантастичну об'ємність треку "Neglect" на "Leytmotif".

Читайте також: Вантаблек екстремального металу. Рецензія на альбом Portal "ION"

"Höllenzwang (Chronicles of Perdition)" — грамотна робота і ні в якому разі не погана, але її важко порівнювати з попередніми альбомами Abigor, особливо з "Leytmotif", який до цих пір є їх кращим творінням. Кожен реліз Abigor демонстрував еволюцію в звучанні гурту, і я не можу позбутися відчуття, що новий лонгплей — регрес їх досягнень.

Рецензія — Dan спеціально для Noizr Zine
Переклад з англійскої — Anastezia