Очисне полум'я: Neurosis "Fires Within Fires"

30 років тому нікому невідомий гурт Neurosis, який грав тоді хардкор-панк, випустив свій дебютний альбом "Pain of Mind". Критики затаврували альбом як посередню роботу, а потенційні слухачі його не оцінили. Пройде 30 років і Neurosis стануть живими легендами, запишуть ряд культових альбомів і не буде такого критика, який би не знав про них.

Експериментуючи із жанровими рамками, досліджуючи нові горизонти звучання, звертаючись до різноманітних тем від давньої міфології до природи війни у пошуках натхнення, Neurosis із кожним новим релізом поставали в іншому світлі. Почавши із досить примітивного хардкору і кросовер-трешу, потихеньку арсенал гурту поповнювався елементами прогрессиву, думу, сладжу, дрону та ембієнту, змушуючи журналістів поламати голову щодо жанрової класифікації колективу.

Віддавшись ностальгії на релізі "Honor Found in Decay" 2012 року, музиканти знову згадали про бурхливий вогонь усередині і записали матеріал, який увібрав у себе не тільки повернену агресію, але і основні складові минулих робіт Neurosis. Однак "Fires Within Fires", який передбачався квінтесенцією тридцятирічного звучання колективу, є найкоротшим альбомом з часів невдалого дебютника — усього 5 треків загальною тривалістю у 41 хвилину, що для цього гурту, скоріше, є EP, аніж повноцінним лонгплеєм.

Neurosis band

Досвід кількох декад втілився вже у першому треку "Bending Light": повне груву інтро по черзі змінюється гіпнотичним пост-роковим відрізком та ембіентними синтезаторами, яких незабаром несподівано накриває хвиля сладжевих рифів і впізнаваного реву вокаліста. Наступні "A Shadow Memory" і "Fire Is The End Lesson" знову доводять майстерність музикантів у написанні пісень, яка не розгубилася за такий довгий термін. Знаходити настільки витончений баланс між грувом, нойзом і мелодійністю можуть лише одиниці.

"Broken Ground" починається оманливо спокійно: чистий вокал Скотта Келлі та акустична мелодія трансформуються у низку витіюватих рифів із подальшим поверненням, щоб в аутро провести доріжку до справжньої перлини альбому — треку "Reach". І вони дійсно досягли у ньому тієї межі між умиротворенням і екзистенціальною тривогою — злістю, що зачаїлася всередині, яку Neurosis із надприродним умінням створюють у свої кращі хвилини. Безтурботна мелодія переростає в ембіентний відрізок, який обволікаючи прогресує у дзижчану фінальну частину треку.

Лідер гурту Скотт Келлі зізнавався, що "Honor Found in Decay" 2012 року вийшов лише через п'ять років через проблеми особистого характеру і що нову платівку музиканти прагнули по можливості видати швидше. У підсумку реліз "Fires Within Fires" відбувся трохи раніше, чотири роки по тому, і в цілому його можна охарактеризувати як прекрасну роботу, але все ж як менш виразний крок вперед у порівнянні з попередніми альбомами колективу.

Несподівано втративши звичний розмах, Neurosis зберегли граничну самовідданість творчості. Класичне звучання гурту залишилося — це все той же важкий досвід, причому визначення "важкості" щодо Neurosis завжди набувало інші відтінків сенсу. Прослуховування цієї музики — майже травмуючий емоційний досвід, але без страждань не досягти духовного зростання. Та й як можна ставити їм у провину відсутність помітного прогресу при тому, що ось вже три декади вони не втрачають форми і залишаються чудовими авторами та композиторами? Ніяк не можна, так ми й не будемо.

Автор рецензії — Олександр Твердохліб
Переклад з російської — Anastezia
Фото гурту — Scott Evans

Коментарі

УВАГА: Беззмістовні або упереджені коментарі можуть бути видалені модератором, а автор таких коментарів може бути забанений.