​Myrkur, Entombed A.D. та яскравий сет Nokturnal Mortum: Як проходив фестиваль Kilkim Žaibu XIX

Myrkur, Entombed A.D. та яскравий сет Nokturnal Mortum: Як проходив фестиваль Kilkim Žaibu XIX

З 28 по 30 червня у Литві пройшов вже дев'ятнадцятий щорічний фестиваль Kilkim Žaibu, який з року в рік збирає під відкритим небом шанувальників екстремальних жанрів музики і етнічних традицій. Останні кілька років унікальний своєю програмою опен-ейр проходить з активною підтримкою української метал-сцени і розташовується на мальовничому березі озера Лукстас поруч із містечком Варняй у західній частині країни.

Це тихе місце, до якого від найближчої траси веде через ліс вузький путівець, він же проводить гостей до затишного узлісся, піщаного пляжу прохолодного озера та зеленої галявини, де цього року розташувалися фуд-корти, бари, різні зони активного відпочинку та дві сцени, на яких протягом трьох днів виступили 37 гуртів, п'ять із яких — українські колективи Nokturnal Mortum, Kzohh, White Ward, Ignea і Joryj Kłoc (всього було заявлено 38 сетів, однак пізніше польські металісти Infernal War були змушені відмовитися від участі через хворобу барабанщика).

Відіграли на сценах фестивалю в минулі вихідні і такі гурти, як Entombed A.D., I Am Morbid, Myrkur, Thyrfing, Mortiis, Finntroll, Mentor, фолькові колективи Литви і багато інших. Як саме пройшов без року ювілейний Kilkim Žaibu — далі у матеріалі Noizr Zine.

Kilkim Žaibu — не стільки "хеві" фестиваль, скільки вікенд із великою кількістю фолкових інструментів і живою музикою на природі. Ознайомившись із насиченою програмою, кожен гість міг вибрати виступи тих гуртів і ті активності, які краще відповідали його вподобанням. Так, прогулюючись від сцени до сцени, можна було пуститися в танок під струнну мелодику, дзвінкі перкусії та співи народних віртуозів, приєднатися до юрби нестримних металхедів під важкі гітарні рифи, стати учасником різних активностей або ж взяти тайм-аут і просто насолодитися зеленими пейзажами і співом птахів подалі від обох сцен.

Виступи гуртів були сплановані таким чином, що гості фестивалю протягом кожного з трьох днів могли спостерігати усіх заявлених учасників, не відволікаючись на саундчеки і підготовки — сцени оживали і затихали одна за одною. З побаченого на Kilkim Žaibu XIX хотілося б виділити декілька, дійсно, вражаючих сетів.

Всупереч очікуванням, пов'язаним із такими іменами на афіші як Myrkur, Mortiis або I Am Morbid, мабуть, виступом, який найбільше запам'ятався став сет ветерана шведського дет-металу Ларса Йерана Петрова і його гурту Entombed A.D., сформованого після розколу колективу Entombed. Музиканти виявилися серед тих, хто не особливо заморочувався стосовно сценічних образів, але замість цього вони зробили акцент на якісному сет-листі і виклалися перед слухачами на повну.

46-річний Петров, помітно менш активний і витривалий ніж в роки юності, буквально заходився на сцені слиною, варварськи виснажуючи з кожною піснею колективу свій запас кисню. Ця щира самовіддача у сукупності зі злагодженою роботою колег по групі та бездоганним звуком зробила сет Entombed A.D. найбільш ласою частиною програми.

Похмуре шоу на головній сцені Kilkim Žaibu XIX розіграли до цього шведи Thyrfing, які викували просто-таки сталевий сет-лист із кращих треків свого вікінг-метал-резерву. Відзначити виступ гурту хотілося б і за загальний образ, костюми, барви, палахкотливий вогонь і не менш відчутну енергійність, яка значно підсилила враження від шоу.

Вельми цікаво було спостерігати за жвавими сетами I Am Morbid і Mentor, одночасно потішною і зухвалою поведінкою Finntroll, а також справжнім театром смерті, який розгорнули на сцені українці Kzohh.

Абсолютно всі очікування виправдали хедлайнери Nokturnal Mortum, чий костюмований виступ закривав останній день фестивалю з рекордним натовпом біля головної сцени. Глядачі, серед яких зустрічалися українці, литовці, гості з Німеччини та Англії, щиро чекали харків'ян, ім'я яких уже неодноразово бувало на афішах Kilkim Žaibu. Музикантів, нехай і з акцентом, але голосно і впевнено вітали криками "Слава Україні", при цьому охоче підспівували хіти останніх двох альбомів "Істина" і "Голос Сталі". Окремих овацій заслуговують сценічні образи гурту, деталізація костюмів і, звичайно ж, різноманітна етнічна складова виконаних ними пісень.

У свою чергу, дещо сухуватим здався виступ проекту Myrkur, занесений раніше до персонального шорт-листа. Спостерігати за Амалією Бруун на сцені довелося вперше і, чого вже кривити душею, граціозність цієї виконавиці часом викликала легке заціпеніння (у хорошому сенсі цього слова). Однак загальне звучання гурту і ніби наспіх складений музикантами сет-лист залишив певну прогалину, яку так і не було заповнено навіть після виходу співачки на біс.

Окрім музичної складової фестивалю, однозначно хотілося б поділитися враженнями про живу програму і атмосферу на Kilkim Žaibu XIX, завдяки яким опен-ейр впевнено відійшов від звичних заходів схожого ґатунку.

З ранку і до заходу сонця на фестивалі можна було спостерігати і в порядку живої черги брати участь у цікавих заходах: силових змаганнях вікінгів на кшталт боротьби за колоду, поєдинках на мечах, сліпих дуелях із ланцюгами і більш традиційних футболі, волейболі, баскетболі та плаванні на човнах, для чого на узбережжі озера були створені всі необхідні умови.

Окремо значилися в програмі і менш активні заняття: лекції та майстер-класи, уроки володіння древньою зброєю, настільні ігри, виставки традиційних костюмів і прикрас. Так, в один із днів поруч із Ancient stage, маленького майданчика між двома основними сценами, гості Kilkim Žaibu XIX мали можливість поспілкуватися із британським письменником Дейлом Паттерсоном, який презентував на фестивалі свою найвідомішу книгу "Black Metal: Evolution of the Cult" та інші роботи.

Територія опен-ейру послідовно була розділена на зони кемпінгу, активного відпочинку і харчування, поряд із місцем проведення фестивалю знаходилися два просторі майданчики для паркування транспорту. У достатній кількості були встановлені біотуалети та урни для сміття, що сприяло чистоті і приємному проведенню часу на природі.

Поблизу сцен розташувалися кілька лотків із різноманітними меню їжі і напоїв, також на території фестивалю діяли два повноцінних бари амбарного типу. Загалом непогано перекусити і побалувати себе келихом литовського пива на розлив можна було вже із €5 в кишені.

Мабуть, єдиним зауваженням до Kilkim Žaibu по закінченню трьох днів залишилося лише питання підтримки у напівживому стані смартфона та камери. Безумовно, опинившись у настільки мальовничому місці, насиченому крутими подіями, не просто можна, навіть потрібно відмовитися від соцмереж, стрімів, інтернету, селфі і всього іншого. Однак і без цього три повних дні і три ночі — випробування не для всіх сучасних пристроїв. Шукати вільні розетки доводилося у барах, точках продажу їжі та напоїв, при цьому метушливі власники погоджувалися залишити у себе техніку без відповідальності за її збереження. Але і тут варто відзначити той факт, що фестиваль пройшов без прецедентів.

Як уже згадувалося вище, Kilkim Žaibu — вікенд під відкритим небом, приємна атмосфера якого дозволяє відчути себе, перш за все, на відпочинку і в колі людей зі спільними інтересами. Його програма і учасники не давали нудьгувати вдень і вже тим більше вночі, коли на сцени виходили хедлайнери, над якими із відображенням у воді зависав повний місяць, а на узбережжі запалювалися яскраві багаття, поблизу яких проходили різні костюмовані постановки і виконувались пісні під гітару.

Звіт та фото — Юрій Сомов
Переклад — Anastezia