Metal East 2019: Гурти, атмосфера і все, що відбувалося між сетами
Незважаючи на те, що Україна знаходиться трохи осторонь від європейської сцени, тут розвинулася і щільно вкоренилася власна традиція блек-металу. По багатьох моментах можна провести паралелі між локальною українською та ранньою норвезькою, ісландською, французькою (зокрема, паризькою), а також шведською БМ сценами. Тут також переважає велика кількість колективів зі спільними учасниками, до того ж, місцеві колективи змогли зайняти окрему нішу, створивши власне унікальне звучання. Завдяки цьому легко знайти схожість між українськими гуртами і такими командами, як Malign, Ofermod, Watain, Dissection, Ondskapt і Mortuus.
Цього року Metal East зібрав склад, який не тільки включав найбільш очікуваних публікою українських артистів, але і гурти різних жанрів з усього світу, таким чином подарувавши відвідувачам музично різноманітні вихідні.
Територія арт-заводу "Механіка"
З додаванням різних додаткових послуг та активностей Metal East впевнено переростає і розвивається у повноцінний "фестиваль". Так, між сетами команд відбувалося багато чого, чим можна було себе зайняти — гості фесту мали можливість відвідувати лекції, арт-виставку і міт-енд-гріт, скуповуватися у відділі з мерчем і хендмейд-товарів, покататися на картингу, постріляти з пневматичної зброї і лука, а також перепробувати широкий асортимент їжі... і, звичайно, насолодитися улюбленим видом алкоголю.
Склад триденного заходу включав 21 гурт, з 7 виступами на день і з зручною 40-хвилинною перервою між кожним сетом, щоб відвідувачі могли перепочити від виснажливої спеки у приміщенні або на свіжому повітрі.
П'ятниця
Morok
Фестиваль розпочався з виступу гурту Morok — на жаль, ми приїхали трохи запізно і встигли оцінити лише кілька їхніх пісень. Варто відзначити, що колектив продемонстрував саме те "українське звучання", про яке я говорив раніше, і ті, хто є його шанувальником, явно були задоволені почутим.
Другими виступав київський гурт Bergrizen, якому вдалося зібрати біля сцени досить великий натовп незважаючи на початок фестивалю. Не можу сказати, що їх матеріал був чимось таким, що "виходить за рамки", але тим не менше група відіграла пристойний сет і була чудово зустрінута натовпом. У мене виступ не викликав особливого відгуку: багато пісень здавалися повторюваними, і не будучи досконало знайомим із творчістю гурту, сет пронісся для мене єдиним потоком зі схожими бласт-бітами і тремоло рифами.
Bergrizen
Наступним був виступ Necrom — це новосформована група музикантів таких колективів, як Drudkh, Nokturnal Mortum і Khors. Їх стиль розмиває кордони між блеком і дез-металом, будучи натхненним командами кінця 80-х — того періоду, коли між жанрами ще не утворилася чітка грань. Саме на цьому сеті проявилася головна проблема фестивалю — живий звук. На жаль, мікс був погано збалансований: лід-гітара була занадто занижена, поступившись місцем басовим частотам, які заполонили собою весь простір у міксі, так і загалом самі пісні загубилися у цій стіні шуму. Немає сумнівів у тому, що ця група — союз по-справжньому талановитих музикантів, проте якість їх виступу підвели звукоінженери.
Necrom
Першою родзинкою і сюрпризом (принаймні для мене) цього фестивалю стали Harakiri for the sky. На щастя, звук під час їхнього сету був трохи краще, ймовірно, через те, що група використовувала власну лінію підсилювачів Kemper — необхідність, викликана постійно змінюваними текстурами і динамікою пісень. Пост-блек, звичайно, не найшанованіший мною стиль, але сет Harakiri забезпечив невеликий, але такий необхідний перепочинок від натиску дисторшн-гітар, бласт-бітів і типового екстрим-вокалу. Їх виступ підвів лише розрив струни у середині сету, і не маючи запасної гітари, кілька пісень були виконані тільки з одним гітаристом, поки другий готував інструмент.
Harakiri for the sky
Наступними були Zemial, які грають суміш із блеку і традиційного хеві-метала і вочевидь надихаються King Diamond/Mercyful Fate... і Елтоном Джоном, судячи з зовнішнього вигляду вокаліста. Відверто кажучи, їхня музика була на низькому рівні, і у мене склалося враження, що вони — група, яка виживає лише завдяки своєму статусу одного з найстаріших блек-метал гуртів Греції. На той момент пиво здалося набагато кращим варіантом для проведення дозвілля, ніж їхній сет!
Archgoat
Найбільш очікувана (для мене) група п'ятниці, Archgoat, вийшла на сцену наступною. Незважаючи на поширені проблеми зі звуком, з якими стикалися усі інші гурти цього дня, безкомпромісне і прямолінійне звучання Archgoat, вкорінене у насичену басову какофонію, анітрохи не зменшувало враження від їх виступу. Сет був видатним, і нехай по відношенню до гурту справедливе звинувачення, "все звучить однаково", однак якщо ви знайомі з Archgoat, то ви знаєте, чого від них очікувати; і їхній виступ був таким, як треба. Без всяких сумнівів, це був кращий сет дня — агресивний, жорсткий і потужний.
Pestilence
Завершили перший день голландські дез-метал легенди Pestilence. Нарешті звук вперше за весь день був чудовим: були чутні і ритм, і лід-гітара, а всі соло були виразні і зрозумілі. Музично Pestilence є одним із тих гуртів, чий стиль чітко підпадає під один конкретний опис — "дез-метал". І хоч я не можу назвати їх виступ "досконалим", проте було видно, що група викладалася на повну. З усіх виступаючих команд Pestilence, ймовірно, краще за всіх працювали з публікою, заводячи натовп і спонукаючи його до невпинних серкл-пітів. Нехай музично вони і звучали як більшість сучасних дез-метал команд, проте їхній виступ був сильним і чіпляючим, і він став чудовим завершенням першої ночі.
Субота
Всередині арт-заводу "Механіка"
Другий день відкривали Severoth, і проблеми зі звуком, які напередодні зіпсували сети деяких команд, тепер проявилися на повну. Мені здається, перед рецензуванням цього дня варто було б додати дисклеймер, бо практично всі сети гуртів були незбалансованими, з важкими басами, які перекривали абсолютно все. Що стосується виступу Severoth, то мені складно що-небудь про нього сказати — кожна нова пісня зливалася з попередньою, не маючи особливої динаміки або текстури.
White Ward
Наступним сюрпризом для мене стали White Ward — ще одна пост-блек група, на цей раз з Одеси, яку я зобов'язаний похвалити. Їх сет, незважаючи на поганий звук, був захоплюючим і пронизливим, а завдяки живому звучанню саксофона під час їх сету була створена особлива атмосфера, яка дійсно виділила їх на тлі більшості фестивальних команд. Варто зазначити, що у White Ward немає того самого "українського звучання", це явно колектив, який займається створенням власного стилю і свого власного бачення. І нехай вони і не є групою, яку я б слухав на постійній основі, проте їхній виступ був по-справжньому незабутнім.
Agatus були наступними і сказати, що вони не залишили жодного враження — було б явною переоцінкою побаченого, бо я нічого не можу згадати з їхнього сету, незважаючи на те, що, певно, дивився його. Сприймайте цю інформацію, як вважаєте за потрібне...
Публіка під час виступу Hate Forest
Ймовірно, найбільш очікуваним виступом для більшості гостей фестивалю став сет знову об'єднанних заради єдиного шоу Hate Forest (я пам'ятаю, як Emperor говорили колись щось схоже!) із забороною на будь-яку фото і відеозйомку. Концерт чистої ексклюзивності — концепція, яка напевно спокусила більшість відвідувачів фестивалю, принаймні, судячи з кількості людей у натовпі у футболках Hate Forest. Певно, фанати гурту залишилися задоволені побаченим і, судячи з усього, саме цей колектив зібрав найбільшу кількість глядачів за ці вихідні, і загалом їхній виступ був добре сприйнятий більшістю гостей заходу.
Enthroned
Наступною була тех-дез група Demilich, і незважаючи на те, наскільки технічними та різноманітними були виконувані музикантами саундскейпи — практично нічого з цього не було толком чути. Певна річ, це стало розчаруванням для тих, хто щиро хотів побачити гурт.
Після Demilich на сцені з'явилася бельгійська блек-метал орда Enthroned, і вони зіграли просто чудовий сет — не зовсім той блек, який до душі особисто мені — але виступ був майстерним... знову звук був не найкращим, бо рифи лід-гітар було ледь чутно.
Necrophobic
Заключним актом вечора стали Necrophobic — група, чий останній альбом отримав від мене велику порцію критики. Проте має відзначити, що гурт робить дійсно гарне шоу, і очевидно, що вони — команда, яка звикла грати наживо і розважати натовп. Їм вдалося створити потрібну атмосферу для фінального сету дня, і, нехай для блек-метал сцени це досить пересічний колектив (особливо з огляду на їх шведське коріння), їхній виступ був один із найбільш захоплюючих за усі вихідні.
Неділя
Raventale
Останній день відкривали Raventale, завдяки яким публіка знову повернулася у царство "українського саунду". Тремоло рифи, бласт-біти — ви знаєте що до чого. Можливо, якби були живі клавіші (одна учасниця гурту була відсутня під час виступу) це додало б виступу колективу додаткових очок.
Ще однією довгоочікуваною групою фестивалю стали Ygg — улюблені багатьма харків'яни. На щастя, якість роботи звукоінженерів до цього моменту значно покращилася, і сет був добре прийнятий публікою. Ще одна група у великому бастіоні уславлених українських артистів. І Ygg дали своїм шанувальникам саме те, на що останні й розраховували.
Ygg
Низку виступів українських команд перервав шотландський колектив Saor — ще одна група, чий сет мене вразив, і незважаючи на те, що мої ґельські співвітчизники вочевидь страждали від спеки та нестачі дощу, вони відіграли дійсно захоплююче і цікаве шоу. Атмосферний фолк/блек-метал — не зовсім те, що я зазвичай слухаю, але вживу їхній виступ було здорово дивитися. Єдине — для їхнього сету справжнім випробуванням стали скрипка і чистий вокал — до цього звукоінженери явно не були готові — так як скрипку часто було важко розрізнити серед інших інструментів, та й чистий вокал також губився у міксі. Якби ці дві складові прозвучали належним чином, можна було б з упевненістю говорити, що Saor стали однією з найпомітніших гуртів фестивалю. Їх сет був добрий, але він міг би бути чудовим.
Saor
Наступними виступали Sargeist — група, яку я дійсно прагнув побачити на цьому фестивалі. Їхній сет був одним із найкращих — він був атмосферний, і дав мені саме те, на що я розраховував. Сет-лист гурту складався в основному з найбільш шанованих прихильниками пісень, і, ймовірно, найголовніше — звук був на висоті. Їх фірмові мелодійні тремоло рифи можно були добре розчути, і все було виконано саме так, як і очікувалося. Sargeist виявився найбільш "атмосферним" гуртом фестивалю, бо їхній фірмовий почерк — це вміння створити з виступу справжній ритуал, наповнений запахом пахощів і звучанням тибетських співаючих чаш. Крім того, вони здалися єдиною групою, чия сатанинська лірика дійсно перегукувалася з тим, що відбувалося на сцені.
Sargeist
Після Sargeist виступали Nokturnal Mortum — ще одні явні фаворити минулого фестивалю. Їх шоу було епічним, і окремого компліменту заслуговує те, що музиканти виступали у сценічному вбранні з хутра — і це у 35-градусну погоду, та ще перебуваючи під сценічним світлом! На мій смак, сет виявився невибагливим, плюс він був удвічі довшим виступів деяких інших команд, але ті, хто сподівався побачити Nokturnal Mortum, ймовірно, отримали саме те, на що сподівалися. І, ймовірно, їхній подовжений сет став чудовим фіналом для демонстрації потужності українського блек-металу.
Nokturnal Mortum
Гості території Sargeist, Horna, ще одна група гітариста Shatraug; і, чесно кажучи, до останньої я ставлюся з найменшою симпатією. Проте варто віддати належне їхній активності та стабільному концертному графіку. Це група, яка відточувала свою майстерність протягом багатьох років, і, незважаючи на те, що вони не є моїми фаворитами, вживу вони завжди просто чудові. Їхній сет був щільним і задовольняв за багатьма аспектами, чого, власне, і варто було від них очікувати.
Horna
Закривали ніч Entombed... точніше, я хотів сказати Entombed A.D. — (Батюшка до Batushka!). Entombed — один із тих гуртів, у якого за плечима велика спадщина, це одні з піонерів шведського дез-металу, і вони відіграли просто фантастичний сет, і це ще раз підкреслило ту різноманітність стилів, які були представлені на Metal East. Entombed A.D. дійсно завели натовп, змусивши його активно реагувати на те, що відбувається на сцені.
Entombed A.D.
На цьому все! Metal East 2019 року — подія, організована для шанувальників української метал-сцени, і, хоча тут і присутні гурти з-за кордону, той факт, що фестиваль був сфокусований на демонстрації саме видатних українських команд, заслуговує окремої відзнаки. Metal East, нехай ти і не задовольнив мій елітистський смак на 100%, але я точно знаю, що для багатьох інших пристрасно захоплених музикою людей ти став фестивалем року!
Репортаж — Dan Thaumitan
Фото — Anastezia G. та Dmythro