​Дуже ласа наживка. Рецензія на міні-альбом "Cult" шведів Spiral Skies
— 9/10

Олдскул — вельми нетривіальний і дуже вимогливий до артиста стиль. Особливо сьогодні, в епоху соцмереж, коли кожен другий слухач раптом стає суворим критиком, і запримітив хоч скільки-небудь знайомий риф, тут же оголошує вердикт "плагіатники, "імітатори" і з великою охотою загострює сокиру. "Ой, та це ж Zeppelin!", "Галіма копія Creedence!" Не в докір "батькам", але свого часу вони наплодили стільки, що сьогодні бажаючим спробувати себе в цій сфері банально важко потрапити в ціль, і при цьому залишитися оригінальними. Ви напевно заперечите і скажете, що багато хто навіть не намагається, при цьому навіть отримують престижні премії... і з цим, на жаль, я теж погоджуся.

Напевно тому релізи поодиноких фірмових гуртів настільки притягують, часом навіть викликають непідробний захват. І в цьому контексті менш ніж через рік після обговорення шикарного дебютного LP "Blues for a Dying Planet" ми повертаємося до його авторів — колективу Spiral Skies. Вражаюче креативної, одночасно повною зухвалості і шарму п'ятірці зі Стокгольму, а також їх свіжому 2-трековому EP.

Говорити про те, що група ось-ось випустить новий лонгплей ще рано. Однак свіжий міні-альбом "Cult", що вийшов на AOP Records в перший день весни, був явним гачком з дуже ласою наживкою. Як і в 2015 році з "Event Horizon" Spiral Skies випустили лише два нових треки, що правда, на цей раз із загальним хронометражем трохи більше 11 хвилин.

Читайте також: Інтерв'ю зі Spiral Skies – про дебютний альбом, олдскульну рок-музику, окультизм і Ghost

Обидві композиції на диску — не гірше і не краще того, що можна було очікувати від гурту після релізу їх дебютника. Іншими словами, це той же смачний, стильний, місцями задерикуватий і по-театральному гарний олдскул, який хочеться слухати виключно на вінілі. Ну а якщо вживу, то в невеликих заміських барах з дерев'яним інтер'єром і припаркованими байками біля входу.

Заголовний трек "Cult" є чимось середнім між піснями "Awakening" і "Labyrinth of the Mind" з "Blues for a Dying Planet". Витончений мікс, в якому м'який блюз-рок кочує в хардовому напрямку і назад. І наскільки чудовим тут знову є вокал Фріди Юрініус...

Ну а "The Final Set" — це гачок на кшталт "Dark side of the Cross", який чіпляє вас вже на перших секундах. Зухвалий риф і грувний наростаючий темп доповнюються майстерною другою гітарою з вау-вау-ефектом, і все це без переборщування. До того ж все звучить настільки свіжо і соковито, що коли в навушниках стає тихо, доводиться боротися з різким відчуттям нестачі. І на цьому етапі ми знову повертаємося до питання — коли ж чекати продовження?

27 березня Spiral Skies відправляться на європейські гастролі на підтримку "Cult" (замовляйте вініл EP на AOP Records). З усіма датами турне можна ознайомитися нижче.

Рецензія — Юрій Сомов
Переклад — Anastezia G.

Коментарі

УВАГА: Беззмістовні або упереджені коментарі можуть бути видалені модератором, а автор таких коментарів може бути забанений.