Check 'Em All: Добірка релізів у жанрі блек і дез-метал від Мексики до Англії

Check 'Em All: Добірка релізів у жанрі блек і дез-метал від Мексики до Англії

У новій добірці релізів слухаємо цікаві блек-метал-альбоми від колективів Psychonaut 4 (Грузія), Arkona (Польща), Black Hate (Мексика), Cwealm (Швеція), Panychida (Чехія) і приблекованний брутал-дез-метал від Unfathomable Ruination (Великобританія).

Psychonaut 4 — "Neurasthenia"

Нову підбірку відкривають грузинські музиканти з Psychonaut 4, які грають вкрай депресивний пост-блек. Через рік після "Dipsomania" хлопці продовжили розвивати концепт психічних відхилень, пояснюючи його спробою змусити людей розібратися у собі, знайти щось, для чого кожен має жити або помирати. Лірично платівка просякнута приреченістю і безпросвітним трагізмом життя людини, яка втратила свій шлях, через це крізь дисторшн можна почути лякаючий своєю наполегливістю крик "Я устал" ["Я втомився" — Noizr], що переходить з відчаю у тремтяче "Я чувствую скоро сломаюсь" ["Я відчуваю, що скоро зламаюсь" — Noizr]. Інструменти служать для передачі станів ліричних героїв треків, причому, окрім класичних для депресивно-суїцидального блеку гітари і ударної установки, присутні скрипка і акордеон. Нарешті, альбом цікавий незвичайними рішеннями: так, у кінці одного з треків звучить гіпноз від алкогольної залежності, а в іншому — спів бабусі одного з учасників. Повз "Neurasthenia" не повинні проходити ті, хто хоче нової порції страждань для очищення, а також бажаючі кинути пити — раптом вийде?

Arkona — "Lunaris"

Якщо ви пережили гіркоту першого релізу підбірки, значить встигаєте застати піонерів польського паган-блеку Arkona і їх шостий лонгплей "Lunaris". Тут куди більше епічності і екзистенціального пафосу, які досягаються за рахунок гармонійного звучання рифів, мелодійних клавішних і ритмічного, використовуваного до місця, бас-барабану. "Lunaris" сповнений пам'ятних і надихаючих моментів, де кулеметні черги бласт-бітів містяться у рівній кількості з пестливими для слуху мотивами. Якісний представник свого напрямку, який не є одкровенням, але вельми хорошим матеріалом. З цією роботою ветерани довели на практиці, що з їх силою у язичницькому блек-металі все ще треба рахуватися.

Black Hate — "Through The Darkness"

Третій реліз привносить до добірки екзотичний відтінок: це блек-метал із Мексики. Який же він, якщо створений не в межах рідних скандинавських земель, а на посушливих територіях Латинської Америки? Природно він відрізняється від типового звучання, чим швидше освіжає жанр. "Through The Darkness" — брутальний і масивний; поруч із традиційними блек-елементами істотне місце тут займають дет- і грайнд-складові, завдяки чому альбом близький по звуку до Cattle Decapitation і Anaal Nathrakh. В окремі моменти можна почути відголоски їхніх співвітчизників деткорщиків Here Comes The Kraken із лютим карданом та імпульсивним гроулом. Альбом, який додає до атмосферності блеку тяжкість дезкору — багато у чому виграшна і неосвоєна формула. Треба знайомитися із цим до того, поки воно не стало мейнстрімом.

Cwealm — "Odes to no Hereafter"

На контрасті з вищевказаним релізом постає one-man band зі Швеції Cwealm: тут відчувається куди більше натхнення класиками шведського блеку, але з чудовим бекграундом і озиранням на майстрів минулого страждає новаторство. Незважаючи на це, знайоме звучання не означає записи під копірку — музикант намагається утримати баланс між наслідуванням та індивідуальністю. Деконструкція вчорашніх геніїв — завдання надважке, адже тільки новий геній зможе пробитися крізь високі плечі титанів і гідно виглядати на їх фоні. Як інструменталіст, Astraeus дійсно знаходиться на вже вражаючому рівні; залишається найважливіше — розвивати здібності композитора і творчу сміливість, і коли-небудь, можливо, йому вдасться ініціювати наступну хвилю шведського блеку. Але навіть зараз "Odes to no Hereafter" може принести задоволення меломанам із ностальгією за олдскулом.

Panychida — "Haereticalia — The Night Battles"

Єдиний концептуальний альбом цієї добірки родом із Чехії. Змішуючи в одній ємності металеві, фолькові і симфо-елементи, паган-металісти Panychida розповідають історію, натхненну давньою міфологією і язичницькими легендами. Інструментально "Haereticalia — The Night Battles" — зразковий представник свого жанру, який у рівній мірі використовує і гітарні соло, і величні клавішні. Так як музиканти беруть на себе роль оповідача, лонгплей виділяється серед інших конкурентів ліричним компонентом — протягом 9 треків розповідається історія у кращих традиціях темного фентезі. Навряд чи реліз буде цікавий за межами цільової аудиторії, але фанати вікінг-металу у всьому його різноманітті будуть задоволені.

Unfathomable Ruination — "Finitude"

Останній і найважчий альбом CEA від британських дез-металістів Unfathomable Ruination буквально розриває вушні раковини і пронизує свідомість загартованими немов у сталі нотами. Вплив сучасних деміургів світу рифів Ulcerate і Deathspell Omega, що випустили нищівні альбоми трохи раніше у цьому ж році, помітно з перших треків, але, до честі лондонців, вони не губляться в одній низці з такими іменами. Технічна багаторівнева конструкція з соло, рифів і гуттурала, ускладнена стрімко змінюваними темпами і мелодіями — є справжньою перевіркою слухача на міцність. Межі задоволення ставить тільки ваша власна слухова витривалість. Любителі Dying Fetus і двох вищевказаних банд можуть сміливо заносити "Finitude" до переліку головних дез-металевих релізів року.

Автор рецензії — Олександр Твердохліб
Переклад з російської — Anastezia

Слухайте також:

Коментарі

УВАГА: Беззмістовні або упереджені коментарі можуть бути видалені модератором, а автор таких коментарів може бути забанений.