Крістіан Ґланцманн – про вихід "Evocation II", часті зміни складу і статус Eluveitie у Швейцарії

Крістіан 'Кріґель' Ґланцманн — Крістіан Ґланцманн – про вихід "Evocation II", часті зміни складу і статус Eluveitie у Швейцарії
Крістіан 'Кріґель' Ґланцманн

Eluveitie — швейцарський метал-гурт, чий стиль характеризують як "кельтський фолк-метал, змішаний з мелодійним дез-металом". У своїй творчості музиканти активно використовують народні музичні інструменти, а частину текстів пісень пишуть мертвою галльською мовою. Незадовго до початку концерту Eluveitie у Києві ми поспілкувалися з засновником гурту, автором музики і текстів — Крістіаном 'Кріґелем' Ґланцманном.

Перш за все, хочу вас привітати з успіхом останнього альбому "Origins" і з не менш успішним туром на його підтримку. Розкажіть як проходять гастролі.

Кріґель: Дякую. Ви знаєте, в цілому все добре, хоча ми і зіткнулися з великою кількістю негараздів під час гастролей. У нас траплялися заміни в складі від туру до туру, у нас були заплановані гастролі з Epica, але після третього шоу вони були змушені скасувати всі концерти. Було багато проблем, але не дивлячись на це, все проходить дуже, дуже добре.

Крім музики і текстів, ви також займалися створенням обкладинки для "Origins". Чому вирішили самі зайнятися оформленням, а не запросити як завжди художника?

Кріґель: Взагалі я автор всіх обкладинок наших альбомів. Тільки обкладинки для "Slania", "Everything Remains as It Never Was" та "Evocation I — The Arcane Dominion" я створював спільно з кимось ще, але над іншими я працював сам. Я вмію малювати графіку, тому не бачу сенсу шукати когось.

Ви — головний автор музики і текстів в Eluveitie. З кліпами таж сама ситуація?

Кріґель: З деякими відео, так. Але останні декілька кліпів ми знімали спільно з продакшн-компаніями. Ми давали їм основну ідею того, що нам потрібно, типу: "Окей, ми хочемо, щоб зйомки проходили в лісі або в горах..." — і просто дозволяли їм робити те, що вони вважають за потрібне. Звичайно, перед початком зйомок вони показували нам напрацювання, а ми говорили: "Так, це круто, а це трохи не те" — або щось в цьому дусі. Але в цілому ми дозволяємо їм робити те, що вони вважають за необхідне.

У вересні минулого року ви анонсували початок роботи над альбомом "Evocation II" (продовження акустичного альбому "Evocation I: The Arcane Dominion" 2009 року). Розкажіть чи є вже якісь напрацювання і чи встигаєте працювати над матеріалом під час туру?

Кріґель: Я не можу працювати над музикою, складати пісні у турне. Але я накопичую багато ідей під час гастролей і я обмірковую концепцію. Так, концепція готова, і вона буде аналогічна "Evocation I". Вся лірика нового альбому буде повністю написана галльською, ранньою кельтською мовою. І перший трек з цього релізу, "Granus", ми зіграємо сьогодні на концерті [мається на увазі виступ Eluveitie у Києві 20 квітня — Noizr Zine].

Коли слід очікувати реліз альбому?

Кріґель: У нас поки немає в планах ні дати релізу, ні навіть початку продакшена. Але ми хочемо відправитися до студії в цьому році. Швидше за все, влітку або восени. Так що альбом може вийти у кінці цього року або на початку наступного. Приблизно так.

Деякі музиканти стверджують, що використання народних елементів в їхній творчості — це спосіб захистити певну історичну культуру від вимирання. Чи поділяєте ви цю точку зору?

Кріґель: Чесно кажучи, я багато про це не думав. Швидше за все, в цьому щось є, але я не вважаю, що своєю діяльністю, ми зберігаємо музику від забуття або чогось подібного. Звичайно, якщо ніхто не буде грати на волинці, вона зникне, кане в Лету. І само собою, якщо люди будуть на ній грати, то волинка не пропаде. Це очевидно.

Як відбулося ваше знайомство з кельтської культурою?

Кріґель: Напевно, я відкрив її, коли ще був у дитячому садку або в початковій школі. У Швейцарії це частина культури і як тільки ви йдете до школи, ви починаєте вивчати історію своєї власної країни, слухаєте історії про кельтів. Так що я виріс на цій культурі.

У Eluveitie досить велика плинність музикантів. За всю історію групи у вас змінилося близько 20 учасників. Багато команд досить проблематично переживають такі зміни, так як ототожнюють гурт із сім'єю. Як в Eluveitie справляються з подібними ситуаціями?

Кріґель: Що сказати, у нас все так само. Для мене особисто, група як сім'я, і це насправді так, тому що більшу частину нашого життя ми проводимо разом. До 7 місяців на рік ми знаходимося на гастролях і, якщо ми не в турі, то ми, ймовірно, в студії, так що більшу частину нашого життя ми проводимо, я проводжу з групою, ні з сім'єю або ким-небудь ще, а з групою. Тому, так, група на кшталт моєї сім'ї. На мій погляд, зміни у складі ніколи не проходять легко, це завжди непросте завдання, з яким дуже важко впоратися. Але це трапляється і це нормально. Я вважаю, це чиста математика: чим більше людей в групі, тим більше шансів, що ви зіткнетеся зі змінами складу. Але з більшістю таких змін ми зіткнулися у перші кілька років. Найчастіше це було просто питання часу, бо, коли я сформував групу, я чітко дав зрозуміти, що музиканти Eluveitie повинні наполегливо працювати, аби просувати гурт вперед, настільки швидко і далеко, наскільки це можливо, саме так це і працює. І з кожним роком всього ставало більше: більше шоу, більше турів, більше, ніж усього іншого. Так що час від часу, щороку кожен учасник повинен був запитати себе: "Добре, чи можу я займатися цим?". Бо раніше, паралельно з музичною діяльністю, ми всі були зайняті на звичайних роботах і в якийсь момент всім учасникам групи потрібно було звільнятися через велику кількость гастролей. Люди повинні були з'ясувати для себе: "Чи можу я це зробити? Чи можу я і чи хочу я продовжувати грати у групі і витрачати на це стільки часу?". І деякі люди просто вирішили: "Все, це вимагає від мене дуже багато чого, а я все ще хочу зберегти свою роботу" або "Я все ще хочу займатися цим чи тим" — і тому вони пішли. Так що колись більшість змін складу ми пережили саме з цієї причини.

Я чула, що у 2014 році музиканти Eluveitie провели голосування, через яке групу залишив Патрік Кістлер.

Кріґель: Так, у нас все вирішується через голосування. І той випадок не був питанням часу, просто тоді виникли труднощі між деякими учасниками і атмосфера в групі через це була не дуже простою. Так що, так, одного разу більшість музикантів вирішили: "Окей, ми повинні обговорити це і проголосувати". І більшість учасників вирішили розлучитися з ним. На жаль, на мою думку. Я не був одним із тих, хто голосував проти нього [усміхається].

У 2014 році Eluveitie перемогли у номінації "Кращий вітчизняний концертний гурт". Я дивилася відео і фотографії з церемонії — все виглядало дуже вражаюче. Чи можна стверджувати, що в Швейцарії, звідки ви родом, метал-музика має особливий статус, вона популярна і отримує підтримку?

Кріґель: Ні, зовсім ні. Але ми працюємо над цим. Ми намагаємося вивести метал-музику на більш високий рівень. У Швейцарії метал не має особливого впливу, але, я вважаю, що ми, по суті, є першим вітчизняним метал-гуртом (можливо, Celtic Frost свого часу, але не настільки сильно), який досяг певного рівня популярності у Швейцарії. Як правило, наші ЗМІ не пишуть про метал, можливо, про Metallica і таке інше, але більше ні про що. Метал не є темою для обговорення у Швейцарії, у нас не так як у Норвегії, наприклад.

Але коли ви отримали нагороду про вас стали частіше згадувати вітчизняні ЗМІ?

Кріґель: Так, як я і казав. Кілька років у нас була така масова підтримка у Швейцарії, про нас говорили великі газети, телебачення, радіостанції. Але ця галузь ще нерозвинена. Навіть сьогодні, хоч ЗМІ і пишуть щось про метал-музику, про нас, але загалом метал не є темою у Швейцарії. А що стосується держави... Я пам'ятаю, коли мені потрібно було кинути роботу через гастролі, я попросив офіційної підтримки від держави. Наприклад, архітектор, який починає свою справу, отримує цю підтримку, але ми нічого не отримали, тому що професія музиканта у Швейцарії офіційно не визнана. Ви можете грати в оркестрі, це може стати певною базою, але якщо ви граєте у групі схожій на нашу, то це не буде сприйматися як офіційна робота. Тому ми не отримали ніякої підтримки [усміхається]. Так що, так, Швейцарія не найкраща країна для метал-музики.

Під час підготовки матеріалу, Eluveitie оголосили про вихід зі складу гурту трьох учасників: барабанщика Мерліна Саттера (на фото — крайній праворуч), вокалістки і музикантки Анни Мерфі (в центрі) і гітариста Іво Хензо (третій праворуч).

Інтерв'ю — Anastezia
Редакція дякує за допомогу в організації інтерв'ю Катерині Скуридіній
Окрема подяка Юрію Сомову

Коментарі

УВАГА: Беззмістовні або упереджені коментарі можуть бути видалені модератором, а автор таких коментарів може бути забанений.