​Інтерв'ю: J. J. з Harakiri for the sky – про альбом "Arson", наркотики та депресію

Harakiri for the sky під час шоу в Пльзені, Чехія — Інтерв'ю: J. J. з Harakiri for the sky – про альбом "Arson", наркотики та депресію
Harakiri for the sky під час шоу в Пльзені, Чехія

На сьогоднішній день Harakiri for the sky є одним із найбільш цікавих музичних проектів у жанрі пост-блек. Гурт, утворений в якості дуету в 2011 році австрійськими музикантами M. S. (Bifröst, Exartet, екс-Anomalie) та J. J. (Karg, Seagrave, екс-Hoffnungstod), наразі встиг випустити 4 повноформатних альбоми, відкатати кілька турне, стати номінантом "Hard & Heavy" Amadeus Austrian Music Awards і зовсім недавно потрапити у номінацію "Up and coming" престижної премії Metal Hammer Awards. На початку серпня Noizr Zine поспілкувався із вокалістом гурту J. J. відразу після виступу Harakiri for the sky на чеському фестивалі Brutal Assault, розпитавши музиканта про новий реліз "Arson", його ставлення до наркотиків та боротьбу з депресією.

Ваш новий альбом "Arson", який вийшов 16 лютого, став першим релізом гурту, записаним із барабанщиком Керімом 'Krimh' Лехнером. З ваших недавніх інтерв'ю я дізналася, що ви і M. S. обидва задоволені результатами спільної роботи. Чи плануєте продовжити цю співпрацю в майбутньому?

J. J.: Так, чому б ні? Я вважаю, він чудово попрацював. Ми ще не обговорювали, що буде на наступному альбомі, тому я не можу нічого сказати. Напевно, він зіграє і на ньому, так.

Окрім Лехнера, в записі альбому також взяла участь співачка, чий вокал можна почути у треку "Manifesto". Хто саме виконав цю партію? Як ви прийшли до ідеї зробити вокальний дует із оригінальної сольної партії пісні гурту Graveyard Lovers?

J. J.: Там були дві різні співачки: одна — дівчина нашого продюсера [Даніеля Фелльнера — Noizr], а друга — їхня подруга. Це була ідея Маттіаса — зробити такий трек, тому що мені не дуже подобається чистий жіночий вокал. Він заводив про це розмову ще на першому альбомі, і я подумав: "Добре, давайте зробимо це зараз", тому що я був впевнений, якщо скажу "Ні", він знову повернеться до цієї теми на п'ятому релізі, тому це сталося зараз. Йому це дійсно дуже-дуже подобається, ну а в мене реакція у стилі: "Так, це круто, але це не моє". Тобто, так, це була ідея Маттіаса зробити вокальний дует і слухачам, судячи з усього, це сподобалося, тому у мене з цим немає ніяких проблем.

Говорячи про спів, маю сказати, що ваш вокал завжди звучить дуже інтенсивно і емоційно. Як зазвичай ви розігріваєте голосові зв'язки перед виступом?

J. J.: Я ніколи цього не роблю. Я граю у блек-метал-гуртах вже років 15 чи щось таке, і почав це робити, коли мені було 15. Я вивчав техніку впродовж багатьох років, і, гадаю, у мене з цим все добре. Я вважаю, це нормально не розігрівати голос. Подивимося у що це розвинеться через 15 років, але поки що, мені здається, все в порядку. І так, це залежить від кількості концертів, які ви граєте поспіль, і якщо це всього-на-всього 2 або 3 фестивальних шоу — то до біса! — якщо це лише 45-хвилинний сет, як сьогодні, то не має значення, навіть якщо мені доведеться виступати так 3 дні поспіль. Якщо ви перебуваєте на гастролях протягом 3 тижнів, тоді, так, ви повинні визначитися із тим, що буде працювати для вас на краще. Для мене це — припинити пити і курити впродовж кожного 4 дня. І це мені допомагає протягом всього турне.

Колись ви згадували, що ваші тексти можна розцінювати як автобіографічні. Працюючи над "Arson", як ви зрозуміли, що зараз вдалий час для написання "Tomb Omnia" — пісні про настільки хворобливу та емоційну подію, як смерть члена сім'ї?

J. J.: [смішок] Я не знаю! Через кілька альбомів ви починаєте думати про що ж ще варто написати... І часом, після усіх цих розпачливих речей, вам стає банально нудно писати про те, що любов ранить та інше лайно. Ви намагаєтеся знайти нові теми, яким можна присвятити пісні. І "Tomb Omnia"... Описана в ній подія справила величезний вплив на моє життя, так чому б не написати про це? Я не знаю, чи читала текст моя мама або мої сестри, але це те, що треба було сказати.

Тобто від членів вашої родини ви не отримали ніякої зворотної реакції?

J. J.: Від моєї сім'ї — ні. Моя дівчина сказала, що це занадто особиста тема, щоб ділитися нею зі світом або типу того, але це все дуже суб'єктивно — що варто вважати занадто особистим, щоб розповісти про це на весь світ, а що — ні. І в кінці кінців я написав цю пісню для себе. І я знаю, кожен ідіот вважає, що подібне є чимось на кшталт терапії. Речі, про які співається у "Tomb Omnia", мали місце у реальному житті, але ніхто в моїй родині не хотів про це говорити, тому що австрійці, не говорять про таке, ми не займаємося психоаналізом або терапією — кожен тримає все в собі. І коли щось подібне відбувається, люди просто повинні якось жити із цим.

Чесно кажучи, основна мелодія цієї пісні звучить занадто бадьоро і весело для такої важкої теми. Я навіть зустрічала коментарі людей в інтернеті в стилі "цей альбом — шедевр, тут так багато позитивної енергетики!". Чи було це вашим планом — скомбінувати емоційно непросту лірику з життєрадісною музикою, щоб це працювало на контрасті?

J. J.: Я ніколи не читаю [коментарі в інтернеті].

Не знаю. Меланхолія завжди несе в собі трохи радості. Це не просто депресивний стан, це компроміс між... Послухайте Lifelover або щось в цьому дусі — це була не просто депресивна музика і депресивна лірика, це завжди був свого роду сарказм. Це все, що я можу сказати про це. Немає чорного і немає білого, світ не ділиться на чорне і біле, і музика зокрема.

В одному з останніх інтерв'ю ви сказали "з особистого досвіду", що "правильна пісня в потрібний час може бути краща за героїн" і "антидепресанти". Вам доводилося стикатися з чимось подібним? Чи є у вас проблеми з цим?

J. J.: Я б не сказав "проблеми". Для мене антидепресанти ніколи не працювали. Я продовжував пробувати і пробувати їх впродовж майже половини свого життя. А деякі наркотики дають куди кращий ефект, ніж антидепресанти. Мене не дивує, що психіатри, такі як Фрейд, у 19-му і на початку 20-го століття давали своїм пацієнтам кокаїн, амфетаміни та інші речовини, тому що вони працюють набагато краще, ніж той же Прозак і т.п.

Але в наші дні психіатри не дають нічого з перерахованого вище своїм пацієнтам.

J. J.: Так, тому що це незаконно. Але це б спрацювало куди краще. Для мене амфетаміни або кокаїн набагато краще, ніж ті антидепресанти, які намагаються дати лікарі.

Вам не здається, що це трохи "позитивне", "романтизоване" ставлення до наркотиків?

J. J.: Ні, тому що я знаю, що працює, а що ні. Коли у мене депресія, я приймаю амфетаміни або кокаїн, і мені стає краще. Коли я приймав Прозак, антидепресанти, вони, головним чином, допомагали мені заснути і потім прокинутися в трохи більш піднесеному настрої. Це ніколи не працювало належним чином. Я почав це пробувати, коли мені виповнилося 12-13 років... У 20-річному віці я курив травку, це допомагало кілька років, але тепер я стаю психічно нестабільним, тому я більше не роблю цього, і це круто. Тому, так, кокаїн і амфетаміни в невеликих дозах це просто... Якщо ви робите це протягом всього дня або кожен день, тоді, так, це наркоманія, але якщо ви хочете розслабитися — ви п'єте алкоголь, і це нормально. Те ж саме з кокаїном і амфетамінами.

Як ви думаєте, як варто поводитися членам сім'ї і друзям, щоб допомогти близькій людині уникнути залежності і депресії? Як найкраще підтримати людину в такому стані?

J. J.: Це дивне запитання, "як уникнути"... Справа в тому, що у мене немає залежності, навіть алкогольної.

Але ви страждаєте від депресії.

J. J.: Це так. Але, врешті-решт, ви повинні допомогти собі самі. Я дійсно мало знайомий з людьми із залежністю, тому не можу нічого про це сказати. Більшість моїх друзів, вони ведуть себе, як я: "Окей, зараз ми постараємося добре провести час, тому вживемо трохи кокаїну та іншого". Іншу частину тижні вони поводяться, як звичайні люди, самостійно борючись зі своїми проблемами. Але я справді не знайомий з наркоманами, тому не можу про це нічого розповісти. У мене немає прикладів.

Ви казали, що австрійці — закриті люди. Може, вам варто бути більш відкритими, більш відвертими один із одним, особливо з членами сім'ї?

J.J.: Гадаю, ми так не робимо. Лише 5 років тому я вперше [поговорив відверто] зі своєю мамою, раніше ми ніколи не робили нічого подібного. Але взагалі, так, ми — інтроверти. Навіть з моїми найкращими друзями ми лише іноді можемо поговорити про проблеми на тверезу голову, але частіше цьому передує 5-годинне споживання алкоголю, перш ніж ти скажеш: [зітхає] "Минулого тижня сталося таке". Або щось на кшталт цього. Тільки в такі моменти ми починаємо говорити про подібні речі. У більшості випадків це проблематично.

Тобто навіть з друзями важко говорити про особисте?

J. J.: Так, звичайно, тому що ніхто не хоче говорити про це, але іноді вам доводиться це робити.

У 2017 році Harakiri for the sky потрапили до номінації "Hard & Heavy" Amadeus Austrian Music Awards. Якщо говорити про нагороди загалом, чи є у вас амбіції стосовно цього? Хтось хоче отримати національну премію, а хтось мріє про Греммі — як у вас із цим справи?

J. J.: Мене не хвилює Amadeus. Це було абсолютним марнуванням часу. І це шоу або як його там треба називати — те місце, де вони знімали все для телебачення — так, це було довбаним гаянням часу. Ми сиділи там 5 або 6 годин. Я постійно намагався втекти, але інший учасник моєї групи говорив: "Заспокойся, заспокойся! Буде кепсько виглядати, якщо ти зараз підеш!".

Так, це був би досить дивний вчинок для вокаліста! [усміхається]

J. J.: Так, але мене не хвилює подібне лайно. Сподіваюся, ми більше ніколи не будемо висуватися.

За 7 років з моменту заснування гурту ви побували на гастролях у багатьох містах і країнах. З одного з ваших інтерв'ю я дізналася, що ви залишилися незадоволені організаторами у Великобританії ("Мені дуже подобається грати у ВБ, хоча більшість їх місцевих промоутерів — гівнюки"). Розкажіть з якими основними проблемами ви тоді зіткнулися.

J. J.: [сміється] Ви все знаєте! [пауза] Чорт, що тільки я говорю під час інтерв'ю! Але, схоже, це правда. Мені здається, у Великобританії так багато своїх власних гуртів, що вони особливо не переймаються через якусь там команду з Австрії або звідкись ще. Це схоже на те, що розповідають усі американські гурти: "Якщо у вас шоу в США — ви ніщо, ви нічого не варті, як група. Але коли ви приїжджаєте в Європу, промоутери спілкуються з вами в стилі: "О, це ваш кейтеринг, це ваш готельний номер та інше!". І це дійсно так працює. Великобританія в цьому плані частково схожа на Америку — ви мало чого варті, вас не годують гарною їжею. Мене це мало турбує, але якщо я навіть не можу випити свій власний алкоголь за лаштунками, який я не отримую від організатора, то, так, це дуже кепсько. Я вважаю, що це зовсім не круто. Проте мені подобається грати у Великобританії, і я дійсно хочу приїжджати туди частіше, але, так, таким було моє враження.

Ви якось говорили, що пісня "Manifesto" — це саундтрек до серіалу "Безсоромні", а назва "Fire, walk with me" була натхненна "Твін Пікс". Ви — шанувальник серіалів? Що ще, окрім вищезгаданого, ви дивитеся?

J. J.: Ні, не особливо. Але "Безсоромні" — дуже крутий, так. Мені також дуже сподобалися "Пуститися берега" і "Краще подзвоніть Солу", але я більше люблю фільми, ніж серіали.

В інтерв'ю Metal1 2014 роки ви сказали, що перші ваші думки при згадці України — це про тодішній Евромайдан, бо ви не очікували побачити нічого подібного в Європі. Які асоціації у вас зараз викликає наша країна або ж вони залишилися колишніми?

J. J.: Я не думаю, що з тих пір, як я це сказав, щось змінилося. Гадаю, на сході Україні все ще панує певна міжусобиця. Але я зовсім не знаю, що саме виходить за межі цієї контрольованої Росією території. І я дійсно не знаю, що зараз відбувається на сході Україні, але те, що сталося з Кримом та інше [зітхає] — це бісів кошмар. Я не знаю, чи справді людям (гадаю, більшість з них за походженням росіяни, вірно?) хотілося, аби Крим став частиною Росії. Нічого подібного не повинно відбуватися у 2015-му, 2018-му або будь-якому іншому році, тому що це не демократія. А я демократ, тому... [усміхається]

Якщо Harakiri for the sky запросять виступити в Україні, ви погодитеся?

J. J.: Так, звичайно.

Noizr: Альбом Harakiri for the sky "Arson" наразі доступний на AOP Records, замовляйте його тут. Слухайте повний стрім "Arson" та читайте рецензію на реліз за посиланням. Слідкуйте за гуртом на Facebook та Instagram.

Інтерв'ю — Anastezia G.
Переклад — Anastezia G. та Dan Thaumitan
Noizr Zine дякує Radek Pavlovič за допомогу в організації інтерв'ю

Звертаємо вашу увагу, що думка героя статті може не збігатися з думкою редакції. При наявності симптомів депресії або залежності настійно рекомендуємо вам звернутися до психолога і психотерапевта. Пам'ятайте, що наркотики можуть завдати непоправної шкоди вашому здоров'ю!