Вибір редактора: 5 альбомів для BUMA-2017

Вибір редактора: 5 альбомів для BUMA-2017

У суботу, 23 грудня, в п'ятий раз відбулося нагородження The Best Ukrainian Metal Act, яке відзначило кращі релізи, кліпи і колективи 2017 року. Володаря головної премії "Кращий метал-гурт" визначали відвідувачі минулого заходу BUMA — ним став вінницький колектив Space of Variations, який раніше вже отримував цю нагороду в 2015 році. Що стосується категорій "Краще метал-відео" і "Кращий метал-альбом", то їх визначали члени журі премії. За кліп "Party на Прикарпатті" присудили статуетку івано-франківському колективу Karna, а за альбом "Істина" — харків'янам Nokturnal Mortum. Редактор Noizr Zine була одним із експертів The Best Ukrainian Metal Act, що визначали п'ятірку кращих метал-альбомів року. Далі в статті ви дізнаєтеся про релізи, відібрані для BUMA і новинки, які не потрапили до цього шорт-листа.

Від 125 до 81 реліза

Цього року організатори The Best Ukrainian Metal Act помітно полегшили роботу для журі, відібравши до лонг-листа лише ті альбоми, які можна послухати у гарній якості на YouTube, Bandcamp, SoundCloud, Google Play Music або іншому стрімінг-сервісі. Так, якщо минулого року більшу частину 125 релізів становили відверто слабкі роботи, залиті виключно на ВКонтакте, то цьогоріч зовсім погані альбоми з 81 представлених можна було перерахувати на пальцях.

Незважаючи на те, що загальна кількість альбомів зменшилася, а їх якість покращилася, до сих пір залишається актуальною проблема одноманітності представлених робіт. Через це ми розповімо далі лише про ті релізи, які здалися нам цікавими і почнемо, звичайно ж, з п'ятірки лідерів.

5 альбомів для BUMA

  1. Nokturnal Mortum "Істина"
  2. White Ward "Futility Report"
  3. Ignea "The Sign Of Faith"
  4. Velikhan "Oh Lord!"
  5. Sanatana "Brahma"

"Істина" Nokturnal Mortum — за нову класику.

Nokturnal Mortum — це культовий гурт, завдяки якому про український метал, зокрема блек-метал, знають далеко за межами нашої країни. Кожен їх альбом викликає ажіотаж у метал-спільноті, що, власне, відображається і на комерційному успіху групи — наприклад, в перший день релізу "Істина" стала бестселером на сервісі Bandcamp серед музичних новинок усіх жанрів.

Важливо відзначити, що своєю успішністю і якістю лонгплей зобов'язаний результатами командної роботи, адже Nokturnal Mortum — це, безумовно, приклад того, як треба музикантам колективно втілювати свої творчі ідеї в життя. Окрім 5 учасників самої групи, над новим лонгплеєм також працювали 7 сесійних виконавців, 4 звукоінженера, кілька художників-оформлювачів і т.д. Все записувалося на декількох студіях у різних містах, а після інжинірингу, зводилося і "полірувалося" у Priory Recording Studios в Великобританії. Після виконаної роботи підсумковий матеріал вражає і підкуповує з перших секунд прослуховування — звук характерний для жанру, але насичений і гучний, музична палітра різноманітна і багата за рахунок використання записаних наживо народних інструментів і майстерно зіграних основних музичних партій без повторюваних ходів. Чудова ритм-секція, чіпляючі рифи, мелодійні гітарні соло і чудесні вокальні партії, де одне тільки багатоголосся з композиції "З Чортом За Пазухою" введе вас у стан естетичного задоволення. Варто також відзначити і лірику альбому, яка, використовуючи яскраві і стійкі образи з фольклору, перегукується з сучасними реаліями України ("Поламана калина, то моя країна", "Загублене щастя. Зламані долі Залишений дім чорніє край поля").

Своєю новою платівкою Nokturnal Mortum знову підняли планку як для себе, так і для інших колективів. Ця прекрасна робота ще раз довела, що група здатна здивувати як шанувальників, впевнених, що попередній альбом "Голос Сталі" їй перевершити не вдасться, так і привернути увагу великої кількості меломанів по всьому світу. З огляду на такий скрупульозний підхід до створення "Істина", з'являється впевненість, що кращий витвір Nokturnal Mortum ще попереду і, можливо, їм і стане вже оголошений "Оберіг".

"Futility Report" White Ward — за музикальність і розширення жанрових меж.

Після низки демо і міні-альбомів, пізніше випущених у вигляді компіляції 2016 року, одесити White Ward представили цієї весни свій дебютний альбом "Futility Report". Як і у випадку з Nokturnal Mortum, цей реліз став відомим далеко за межами України і здобув позитивну критику від таких мастодонтів музичної журналістики як Angry Metal Guy і Metal Injection.

Насправді, фішка використовувати саксофон у блек-металі далеко не нова — тут, як мінімум, згадується минулорічний реліз Balance Interruption "Door 218". Однак саме у White Ward цей інструмент звучить неймовірно органічно, навіть коли йому підігрують надшвидкі барабани і гітари або хрипкий вокал. Не дарма в коментарях до релізу можна знайти таку характеристику як "освіжаючий" — справді, цей альбом прямо-таки вихоплює слухача з застояного болота зроблених як під копірку релізів.

Проте, хоч і віддаючи "Futility Report" почесне друге місце у цьому шорт-листі, мені б хотілося, щоб подібні референси про "оновлення" і "свіжий підхід" можна було віднести до всього твору загалом, без виділення окремих його складових . Місцями альбом трохи просідає у повторюваних партіях і навіть коли до них приєднується завжди чудовий саксофон це не дуже відволікає від думки, наприклад, про зациклене звучання баса у "Rain As Cure" або клавішних у "Stillborn Knowledge".

Але вищезгадані зауваження лише дрібниці, у порівнянні з незаперечними перевагами лонгплею — високим рівнем виконання, якістю запису і гарною зіграністю учасників гурту. З "Futility Report" слід ознайомитися обов'язково, адже цей реліз буде цікавий слухачеві не тільки через нетиповий мікс жанрів, але і добре записану і зіграну музики.

"The Sign Of Faith" Ignea — за мелодизм, музикальність і характерність.

Було б блюзнірством не відзначити цей дебютний альбом від киян Ignea, чий лонгплей є яскравим представником симфонік-, прогресив- і орієнтал-метала. "The Sign of Faith" — надзвичайно мелодійний реліз зі значною музичною палітрою, яка включає оркестрові партії, майстерну гру на інструментах і, звичайно ж, прекрасний чистий вокал у виконанні Ольги 'Helle' Богданової, яка також відповідає на альбомі і за партії харша.

Окрім східних мотивів, що створюють такий привабливий мелодизм лонгплею, безсумнівною видатної рисою платівки є чистий вокал Ольги. В окремих треках звукоінженер Макс Мортон, за допомогою накладення декількох голосових доріжок, створює на "The Sign of Faith" незвичайно гармонійне звучання, яке приводить під час прослуховування у легкий стан трансу і заспокоєння — схожий емоційний відгук у мене викликають гармонії альбомів TesseracT і Katatonia. Що стосується харша, то його більш агресивне і грубе виконання від Євгена Житнюка у композиціях "Petrichor" і "Leviathan" (кавер на Ultra Sheriff) мені сподобалося куди більше. Мені здається, вокальний дует Житнюка і Богданової, які б відповідали за екстремальні і чисті партії вокалу, зробив би альбом більш контрастним і, отже, більш цікавим.

Повністю виправданим було рішення записати спільний трек "Petrichor" з одним із піонерів жанру орієнтал-метал, співзасновником Orphaned Land — музикантом і продюсером Йоссі Сассі. Ця колаборація подарувала альбому красиву і мелодійну партію бузуки і майстерне гітарне соло у виконанні ізраїльського музиканта, які були чудові доповнені чистим вокалом Богданової і різким харшем Житнюка, що в сукупності зробило пісню однією з кращих на цьому релізі.

Загалом, якщо ви є шанувальником важкої музики зі східними мотивами, то цей реліз увійде у ваш особистий список фаворитів 2017 року. Групою, запрошеними виконавцями і звукоінженером пророблена відмінна робота — музика релізу добре зіграна, записана і зведена, вона рясніє майстерними і мелодійними партіями, завдяки чому від прослуховування дійсно отримуєш задоволення. Єдиний момент, озвучений раніше, я б додала більше агресивного харша від Євгена Житнюка, а також придивилася б до мастеринг-інженерів вищезазначених колективів TesseracT і Katatonia, відправивши матеріал до них на полірування.

"Oh Lord!" Velikhan — за обнадійливий дебют.

Завдяки своєму портфоліо продюсера і звуконінженера ім'я Сергія 'Knob' Любинського з кожним роком все більше стає синонімом якості. Тому, побачивши його у складі новоствореної київської дезкор-групи Velikhan, можна було заздалегідь розраховувати як мінімум на придатне звучання їх дебютного матеріалу. Міні-альбом "Oh Lord!" став прем'єрним релізом команди, утвореної гітаристом Олексієм Сидоренко (MegamasS), барабанщиком Андрієм Литвиненко (Psionic Arc), учасником шоу "Голос країни" молодим вокалістом Микитою Обушенко і раніше згаданим бас-гітаристом Любинським (засновником ТОЛ і студії Revet Sound).

Для свого 4-трекового EP музиканти обрали, напевно, один із найбільш захоплюючих опенерів, що доводилося чути — перша композиція "Akua" захоплює вас із перших же секунд завдяки своєму епічному вступу. Ви ніби опиняєтесь глядачем у залі, перед яким ось-ось на величезній сцені вибухне ціла музична феєрія, і де Обушенко, немов справжній конферансьє, налаштовує вас на належне сприйняття релізу. Цей трек володіє чудовим грувом із чіпляючим основним рифом і цікавими переходами від чистого патетичного вокалу до деткорівського гроулу. Наступні три треки помітно поступаються настільки потужному початку, хоча і володіють окремими безсумнівно вдалими моментами.

Що помітно зіпсувало враження від релізу — незважаючи на заявлений "об'ємний і різнобічний музичний матеріал, який змішує в собі масу жанрів і настроїв: від похмурості тягучого металу до хіп-хоп естетики", в "Oh Lord!" все-таки переважають класичні корівські та ню-металеві музичні ходи зі своїми нудними брейкдаунами і характерним вокальним стилем із одноманітними читками. На мій особистий смак, альбом тільки б виграв, якби в нього додали більше метал-елементів, наприклад, цікавих мелодійних гітарних і барабанних соло або хоча б подібної епіки, що була в "Akua". Плюс із настільки ефектним початком хотілося б і відповідного грандіозного фінального треку, але замість нього зі слухачем "прощається" вельми нудний "Spins", який практично повністю складається з дисонансів, від яких починаєш втомлюватися відразу, як тільки вони вступають у силу.

Проте, незважаючи на вищезгадану критику, "Oh Lord!" настійно рекомендується шанувальникам дезкору, які, ймовірно, і без нашої ради вже по-достоїнству оцінили цей реліз. У цьому EP помітний дух командної роботи і обнадійливі спроби створити чіпляючу енергійну музику, яка не залишить слухача байдужим. Сподіваюся, в майбутньому Velikhan не стануть стримувати себе у межах декількох піджанрів і в своїх наступних роботах будуть створювати більш експериментальні та різноманітні композиції.

"Brahma" Sanatana — за розширення музичних і культурних горизонтів.

Sanatana — новий проект музиканта Юрія 'Jurgis' Капінуса, відомого як учасника груп Khors і Nokturnal Mortum, та його дружини Марії 'Maha Shakti' Капінус, яка відповідає за вокал, тексти і клавішні.

Ймовірно, таке словосполучення як "ведичний метал" — останнє, що вам спаде на думку при згадці одного з провідних представників харківської блек-метал-школи. Проте у 2015 році Юрій створив групу, яка об'єднує швидкість і суворість блеку з мелодизмом і філософією індійської культури. У 2017 році Sanatana представили відразу кілька релізів — компіляцію "Brahmavidya" і окремо два повноформатних альбоми "Brahma" і "Vidya".

"Brahma" — це мелодійний добре записаний і зведений реліз, багатий епічними оркестровками і красивими гітарними партіями. Одним із його головних достоїнств є вокал Капінуса, який усі партії виконує в народному стилі українською мовою і робить це приголомшливо. Крім того, в альбомі є елементи, що додають східного колориту — народні духові та ударні інструменти, характерні піснеспіви тощо.

Судячи з реакції у мережі, релізи Sanatana були не особливо добре прийняті меломанами. Можливо, причина цього в тому, що новий проект Юрія помітно відрізняється і за тематичним змістом, і за музичною складовою від його основних гуртів. Незважаючи на це, із Sanatana Капінус показав наскільки він талановитий і як композитор, і як музикант, бо більшу частину партій (вокал, гітари, перкусія) на альбомах, зокрема у "Brahma", він виконує самостійно.

Не пропустіть також

Через те, що до шорт-листа потрапили відразу три блек-метал-альбоми, ми розпочнемо з рекомендацій релізів цього жанру. Цього року вийшло багато гарних альбомів від українських блек-металістів — докладніше про них ми розповімо у нашому прийдешньому тематичному матеріалі, а поки радимо вам до прослуховування такі новинки:

Брутал-дез:

Дум-метал:

Прогресив/дез-метал:

Embrace Of Silence — "Where Darkness Swallows The Sun" на Deezer

Деткор/металкор/хардкор:

Фолк-метал:

Читайте також: Вибір редактора. 5 альбомів для BUMA-2016

Автор — Anastezia