​З привітом із 70-х: Рецензія на "Blues for a Dying Planet" шведів Spiral Skies
— 9/10

Якось один український музикант, дискутуючи на тему нарікань деяких метрів про нібито "мертвий рок", сказав мені, що якщо для авторів цих гучних заяв на сторінках Rolling Stone рок помер, значить вони просто постаріли. Гарна музика нікуди не поділася, нехай і пережила певні мутації, стала більш нішевою. Уся справа в тому, в чиїх руках інструмент: хтось перетворює свою творчість у шоубіз і суцільні хвастощі, хтось же є відданим шанувальником жанру і віддає за допомогою своєї музицки данину кумирам минулих десятиліть.

Пізніше підтвердження цьому вдавалося знаходити в мало розкручених релізах, які на перший погляд належали досить молодим музикантам, на ділі ж — майстрам перевтілення і справжнім віртуозам. Якість олдскульного саунду і правдоподібність загальної атмосфери цих платівок викликає сьогодні непідробний захват. Так за останні кілька років в особистому плейлисті закріпилися проекти на кшталт The Darkness (Британія), The Neptune Power Federation (Австралія), Baphomet's Blood (Італія), шведи Ghost і Year Of The Goat, тепер же новачки з привітом із 70-х — цікавий квінтет зі Стокгольма Spiral Skies.

У травні цього року, услід за EP та низкою смачних синглів група представила у мережі свій перший повноформатний альбом, влучно названий "Blues for a Dying Planet" ("Блюз для вмираючої планети"). По суті диск підвів риску під напрацюваннями Spiral Skies з моменту їхнього заснування у 2014 році, так як зібрав дев'ять треків, п'ять з яких вже виходили раніше окремими релізами, а з ними для повної картини тематичне інтро і три свіжих композиції.

Шведи у масках, які грають олдскульний окультний рок із домішкою похмурих думових партій, безумовно викликають деякі асоціації. Однак, незважаючи на те, що окремі слухачі поспішили охрестити групу "жіночої версією Ghost", Spiral Skies варто розглядати зовсім під іншим кутом.

Spiral Skies — це похмурий театр, гра рокових гітар, хору і органу. Місцями це блюз-рокова оперета із приголомшливим жіночим вокалом, який в окремих треках нагадав темпераментний голос Дебори Харрі (Blondie). При цьому залишається відчуття ще чогось дуже знайомого, але інших паралелей провести так і не вдалося. Та й не потрібні вони зовсім, так як спів Фріди Юрініус, її чергування високих і низьких нот викликає лише бажання заслухатись.

Живе, невимушене звучання гурту доповнене не менш яскравою, ємною та легкою для сприйняття лірикою, як би це не звучало з урахуванням тематики, яка розкриває слухачеві темний світ, що кишить пацюками, зачаїлими зміями, відьмами та магами.

"Toads and bats, serpents and rats, dancing in the fire. Pagan nights, nocturnal rites, slaves to our desires" ["Мари та кажани, змії і щури, що танцюють у полум'ї. Ночі язичників, темні обряди, невільники наших бажань"], — співають Spiral Skies в одному з найяскравіших треків альбому "Dark side of the Cross", до якого, до речі, недавно вийшов свіжий кліп.

Доводилося зустрічати порівняння Spiral Skies і з такими колективами, як Jefferson Airplane або The Devil's Blood. До цих асоціацій можна додати і риси британців Purson, що утворилися кілька років до того. Як відзначають самі ж музиканти на своїх веб-сторінках, на створення матеріалу вони надихаються космосом і часом.

Близько 40 хвилин насиченого аудіального дійства — далеко не все, що пропонують слухачеві шведи. "Blues for a Dying Planet" з огляду на його оформлення та ілюстрацію з обкладинки Вадима Карасьова — зразок альбому для колекціонера-естета. LP вийшов на лейблі AOP Records у цифровому форматі, на CD і вінілі і доступний для замовлення за посиланнями нижче:

• AOP Records (Європа) — https://shop.aoprecords.de/de/
• AOP Records (Північна Америка) — https://www.indiemerch.com/aoprecords

Рецензія — Юрій Сомов
Перклад з російської — Anastezia