Поза Блаширком. Дебютний альбом Abbath

Сценічне ім'я Abbath багато про що говорить і скільки б не було варіантів назви дебютної платівки, у цьому випадку "Abbath" — вагома частина успіху гучного релізу. На рахунку музиканта не один десяток років бурхливої кар'єри у складі безкомпромісних блек-металістів Immortal. Гурт Ольве Ейкему, нарівні з Mayhem, Darkthrone, Burzum увійшов до низки норвезьких колективів, які значно вплинули на сучасну метал-сцену. Проте сольний диск "Abbath" частково розчаровує.

Чого й слід було чекати, "Abbath" пропонує слухачеві збірку завзятого металу. Вісім пісень, серед них і чотири вже знайомих нам сингли, що базуються на важких, швидкісних гітарних партіях, класичному горловому вокалі Ейкему — тут все, як за підручником. Однак, відкривають альбом далеко не кращі композиції. Войовничий, але аж ніяк не виразний трек "To War" змінюється більш живим, ледь не диско-роковим мотивом "Winterbane". Здавалося, на цьому етапі Аббат відійде від одноманітних рифів і нарешті проявить справжню міць нового матеріалу. Але й наступні "Ashes Of The Damned", "Oceans Of Wound" позбавлені тієї майстерності, насиченості, стрімкого гітарного саунду, що були записані Аббатом на динамічних "Damned In Black" (Immortal, 2000), або ж "At The Heart Of Winter" (Immortal, 1999). У той же час виникає питання, куди поділися ударні? Де той шалений гіпер-бласт, виразні, нестримні ритми, які, до речі, теж неодноразово виконував на записах Ейкему. Що ж до ударних, "Abbath" здається кволим навіть на тлі ранніх "Pure Holocaust" (Immortal, 1993) чи "Battles In The North" (Immortal, 1995).

Однак, варто запевнити, що не все так погано. П'ятий трек, потужний "Count The Dead", найвиразніша композиція альбому, відкриває іншу сторону платівки. Немов потойбічним покликом "злічіть мертвих!" Аббат дає відмашку скаженим рифам і шаленій люті. Крізь туман прориваються громові партії бракуючих ударних і досить ефектне соло. Дещо зкинувши оберти, та не повертаючись до попередньої млявості, музиканти "проходять" наступні пісні: швидку, імпульсивну "Fenrir Hunts" і, деякою мірою, білу ворону альбому, важку "Root Of The Mountain", що відзначилася середнім темпом і нотами жанру грув-метал. Викладаючись на повну гурт закриває "Abbath" не менш насиченим, бурхливим треком "Eternal".

Підводячи підсумки, важливо вказати головний недолік альбому, який проявляється більш помітно при повторному прослуховуванні. Платівці безумовно не вистачає щільності та загальної злагодженості матеріалу. Неодмінно виявиться правим і той, хто не буде порівнювати "Abbath" з альбомами Immortal. Однак, як поспішно не прагнув би Ейкему відокремитися від гурту, у його музиці все ще присутні риси колишніх робіт. Мимоволі виникає враження, що запис було створено наспіх, з метою самоствердження або інших, особистих прагнень музиканта. В цілому, знайомство з платівкою не варто відкладати у довгий ящик. Нехай "Abbath" не відкриє перед вами снігові простори Блаширку, але робота однозначно заслуговує уваги.

Слухати повний стрім альбому "Abbath"

Автор — Юрій Сомов