Gojira: "Ми багато дізналися про смерть"
Шостий повноформатник французьких металістів Gojira, без перебільшень, став одним із найбільш очікуваних альбомів 2016 року. За час свого існування, гурт увійшов до низки небагатьох сучасних вихідців із Франції, яким вдалося завоювати популярність і підтримку англомовної аудиторії, а також увагу респектабельних світових видань та критиків. Музикантам навіть не довелося вигадувати щось особливе, аби привернути увагу фанів до релізу і на це є кілька причин.
По-перше, Gojira — один із найбільш неординарних метал-колективів, повісити їм якийсь ярлик завжди було досить складно. Кожен реліз цих брутальних тяжів опинявся унікальним у своєму жанрі, звучанні і був багатий на цікаві ідеї, виражені в обкладинках, ліриці, гітарних і ударних партіях або звукових ефектах. По-друге, з моменту виходу останньої платівки минуло цілих чотири роки і за цей час слухачі достатньо зголодніли. "L'Enfant Sauvage" (2012) відзначився більш коротким хронометражем, помітно посвіжілими, потужними рифами і згодом був багатьма названий першосортним CD у дискографії квартету. Природно, що на "Magma" поклали великі надії. Особливо після того, як музиканти розкрили деталі майбутнього альбому і поділилися своїми враженнями, підкресливши, що вважають його дійсно найкращим з усіх записів Gojira. Ну, а по-третє, це кричуща актуальність всього сказаного четвіркою металістів, яка дуже позитивно сприймається фанами і часто відзначається критиками. Теми похмурих пісень розкривають глобальні проблеми навколишнього середовища, загибель природи, і як результат, самого людства. Роботи гурту стають цілими збірками по-справжньому глибокої лірики, ака мала б опинитися на сторінках Червоної книги.
Обговорюючи свіжий альбом Gojira, який вийшов 17 червня на лейблі Roadrunner Records, пропонуємо вам пробігтися по найбільш цікавим моментам у дискографії колективу.
Квартет Godzilla був заснований у 1996 році на південному заході Франції. Його учасниками стали брати Джо (вокал, гітара) і Маріо Дюплантьє (ударні), Крістіан Андреу (гітара) і Жан-Мішель Лабаді (бас-гітара). У цьому складі колектив записав шість студійних альбомів, видав кілька EP, живих CD і DVD дисків. На момент виходу вельми експериментальної дебютної платівки "Terra Incognita" (2001) музиканти встигли відіграти на одній сцені з такими групами, як Immortal і Cannibal Corpse, а також у зв'язку з проблемами ліцензування були змушені змінити ім'я на Gojira, первинну назва гурту на ромадзі.
Сьогодні стилю Gojira приписують безліч елементів, запозичених у шведів Meshuggah або американців Mastodon і Neurosis. Однак, скільки б не було думок із приводу жанру, тут і прогресивний метал, і технічний дез і риси грув-металу, його варто назвати фірмовим стилем Gojira. Можливо, не всі погодяться, але брутальний "Terra Incognita" із легкими нотами божевілля стане чудовим прикладом майстерного підходу музикантів до створення унікального звучання.
"Terra Incognita", 19 березня 2001. Лейбл — Gabriel Editions
Gojira активно використовують так звані техніки гри, як гітарний "чаггінг" і "брейкдаун". Рвані ритми важких акордів плавно чергуються із мелодикою і супроводжуються потужними партіями бласт-біта і подвійної басової бочки Маріо Дюплантьє. На "Terra Incognita" домінує потужний саунд і вражаюча простота виконання, музиканти зовсім не хизуються майстерністю. Тим часом критиці часто піддаються хронометраж, примітивність рифів і загальна монотонність платівки. І все ж до трек-листа дебютника увійшли щонайменше кілька кращих пісень, записаних французькими металістами.
Успіх другого і третього альбомів "The Link" (2003) і "From Mars To Sirius" (2005) вивів Gojira на новий рівень. Музиканти відкривали виступи Amon Amarth, ділили сцену з Children Of Bodom, Lamb Of God, Trivium, Machine Head і Behemoth в Америці і країнах Європи. А дискографія гурту поповнилася ще одним знаковим диском, яким став концептуальний "From Mars To Sirius", що відзначився кількома знаковими шедеврами: "Backbone", "Where Dragons Dwell" та "Flying Whales".
Ноти божевілля змінилися атмосферними звуковими ефектами, які захоплювали слухача у безмежні простори чи космосу, чи то підводного світу. Як і раніше важкі гітари стали швидше, агресивніше. "From Mars To Sirius" відзначився загальною насиченістю і різноманітністю трек-листа, завдяки чому 67-хвилинний альбом зовсім не здається нудним або монотонним.
У 2007 році Джо Дюплантьє став учасником Cavalera Conspiracy, новоспеченого проекту братів Макса і Ігоря Кавалера. Разом музиканти записали дебютний альбом "Inflicted" (2008), на якому вокаліст Gojira виступив у якості бас-гітариста. Однак, співробітництво тривало недовго і вже у 2010 році Дюплантьє повернувся до роботи над матеріалами своєї групи.
Четвертий студійник "The Way Of All Flesh", який отримав високі оцінки критиків, вийшов вже через рік. Gojira вдосталь попрацювали над мелодійністю, додавши похмурості та агресії. Родзинкою релізу стала участь вокаліста Lamb Of God, Ренді Блайта, у записі треку "Adoration For None".
Осінь 2009 року пройшла для Gojira у спільному турі з Metallica і Lamb Of God у Північній Америці і декількох фестивалях Європи, що, певно, стало для учасників гурту важливим досягненням. "Я великий шанувальник Metallica", — поділився враженнями Джо Дюплантьє, зазначивши раніше, що "завдяки їм ми відчуваємо себе значущою групою".
Ренді Блайт і Джо Дюплантьє, фото — facebook.com/Gojira
Працюючи над п'ятим повноформатним альбомом "L'Enfant Sauvage", Gojira підписали контракт із лейблом Roadrunner Records, на якому платівка вийшла вже у червні 2012 року. Якщо до цього музикантів могли покритикувати за тривалий хронометраж, який часто перевищував 60 хвилин, то з виходом нового LP металісти стали відходити від тривалих треків і вклалися у 53 хвилини. Диск відзначився глибикою лірикою і помітним посиленням емоцій. Gojira зробили запис досить-таки похмурим і темним, при цьому "L'Enfant Sauvage" здається найбільш злагодженою роботою колективу.
Сьогодні про Gojira багато говорять і згадують. Гурт притягнув до себе увагу світових видань та організаторів масштабних фестивалів. Їх виступи супроводжуються теплими прийомами слухачів у різних країнах світу і справжнім хаосом у фан-зонах. Новини про довгоочікуваний реліз шостої платівки, який був запланований музикантами на весну 2016 року, стали з'являтися ще за кілька місяців. Час від часу Gojira дражнили своїх шанувальників короткими тизерами, кадрами і відео зі студії.
Пізніше стало відомо про трагедію у родині Дюплантьє, мати братів опинилася у госпіталі, а кількома днями пізніше померла. Музиканти були змушені скасувати прийдешні концерти і перервати роботу над альбомом. Але за словами Джо і Маріо, ця подія вплинула не тільки на особисте життя кожного з них, а й зіграла роль на роботі колективу.
"Я відчував себе фізично і емоційно виснаженим, — коментує Джозеф, — але все це було навіть прекрасним. Ми були поруч із нею. Ми скасували кілька шоу, коли вона померла, але ще це був дуже збагачує досвід. Ми багато дізналися про смерть".
"Коли я читаю тексти Джо, в мене одразу навертаються сльози, — каже Маріо Дюплантьє. — Вони дуже глибокі й точні, це не якась маячня. Ми переборювали нашу печаль і смуток у музиці".
Трек-лист нового альбому "Magma" зібрав десять композицій, тривалістю від трьох до семи хвилин, що дозволило музикантам ще більше скоротити загальний хронометраж. Відкриває ряд пісень середньо темповий трек "The Shooting Star", очевидно, присвячений матері братів Дюплантьє. У голосі Джо, його ліриці звучать яскраво виражені емоції, які помітно відбилися на платівці в цілому.
"Magma" стає комбінацією всіх достоїнств творчості Gojira. Музиканти майстерно поєднують брутальність, скачки темпів "Terra Incognita" і мелодику, гармонійність "L'Enfant Sauvage", відходячи від його надмірної епічності. На перший план виносяться неформатні, притамані гурту рифи, злагодженість нищівних гітар і потужних ударних партій. У своєму інтерв'ю для Roadrunner Records барабанщик Маріо ДюПлантьє пояснив цю відчутну різницю бажанням колективу змінити динаміку альбому:
"Ми хотіли змінити динаміку альбому, його темп, мені хотілося зберегти основу нашої музики, її сутність. Хотілося хороших рифів, чіпляючих приспівів, переходів, кінцівок, але у той же час уникнути перегинів із атмосферою, як траплялося раніше".
Незважаючи на явний відбиток трагічних подій у родині братів Дюплантьє, "Magma" не став суцільними одкровенням і зневірою музикантів, чого раніше побоювалися шанувальники. Альбом не позбавлений драйву, натиску заразливої енергії. Соковиті ритми таких композицій, як "Stranded", "The Cell", "Pray" поєднали у собі грандіозні ритми ударних і характерні гітарні прийоми ранніх записів Gojirа. Вокал Джо варіюється від чистого до екстремального, часом загострюючи зловісну атмосферу до межі.
Чи відчувається пристрасть музикантів до вдосконалення звучання? Однозначно. І саме це прагнення грає першу скрипку в альбомі "Magma". Всі ці роки, працюючи над своїм стилем, квартет не гидував експериментами, що втілилося у вартому результаті плідної студійної роботи. Сьогодні графік гастролей Gojira вкрай насичений, концерти у Європі та Америці розписані до кінця жовтня. У цьому місяці французькі металісти відвідали кілька масштабних фестивалів, серед яких Hellfest і Graspop Metal Meeting.
"Magma", 17 червня 2016. Лейбл — Roadrunner Records. Слухати повний стрім альбому