Фото і текстовий звіт з концерту Leech, Beyond the Event Horizon та Thesis
Гурт Leech я вперше почув приблизно 6 років тому, випадково натрапивши в YouTube на їхній трек "Totem & Tabu". Майже 20-хвилинна композиція стала для мене однією з улюблених у жанрі пост-рок, і з тих пір я мріяв почути цей колектив наживо. Проблема була лише в тому, що хлопці рідко дають концерти, і ще рідше вибираються за межі рідної Швейцарії. Так що, коли я побачив анонс туру на підтримку нового альбому з концертами у Польщі, то не роздумуючи взяв квиток на літак. Вибір припав на Варшаву, як найбільш зручний варіант за датами та ціною. Проходив концерт 9 вересня у невеликому клубі-пабі Pogłos, де окрім Leech виступали польські колективи Beyond the Event Horizon і Thesis.
Клуб виявився дуже дрібним приміщенням Г-подібної форми, з невеликою сценою. Гадаю, його максимальна місткість — не більше 100 чоловік, і то не у всіх була б можливість нормально бачити сцену. Що мене сильно здивувало (так як Leech досить відомі серед слухачів пост-року) — реальна кількість відвідувачів концерту, з урахуванням 8 музикантів, BTEH і Thesis, становила всього 25 осіб. І це в столиці!
Beyond the Event Horizon почали на півгодини пізніше анонсованого часу і грали буквально перед десятком людей. Музично це добротний пост-рок із елементами електроніки і звучали хлопці дуже добре. На жаль, їм довелося зіграти всього 20-хвилинний сет, чого загалом вистачило, щоб хоч трохи розворушити нечисленну публіку.
Наступними на сцену вийшли Thesis. Єдина група вечора, де є вокаліст. Хлопці зробили акцент на композиціях з нового альбому "Kres", який вийшов трохи більш сентиментальним, аніж їхні попередні роботи. Але вживу все звучало дуже бадьоро, і їхня музика відмінно вписалася між інструментальними сетами BTEH і Leech.
Після півгодинної перерви на сцену вийшли Leech, відразу почавши свій виступ із композиції "Dirty Seconds" з нового альбому "For Better Or For Worse", на реліз якого вони успішно зібрали кошти за допомогою краудфандінга. Незважаючи на невеликий розмір клубу і велику кількість інструментів, група звучала чудово, всі інструменти було прекрасно чути. Басові партії у більшості пісень були прописані мінусом, але у деяких композиціях клавішник грав на бас-гітарі. У тих піснях, де була потрібна наявність 3-х гітар, він брався і за цей інструмент. Манера виконання Leech у чомусь перегукується із іншою культовою пост-рок-групою — японцями Mono: такі ж циклічні мелодії, в які поступово, шар за шаром, вплітаються нові інструменти: гітара, e-bow, синтезатор, ксилофон, створюючи надалі цільне багатоярусне музичне полотно. Деякі композиції повільні і протяжні, інші досить швидкісні з рубаними рифами. При цьому вживу все звучало набагато драйвовіше, щільніше і атмосферніше, ніж на записі.
На концерті гурт виконав 10 композицій, половина з яких була з нового альбому, і, за першим враженням, це — чудовий реліз. Прийом публіки був дуже теплим, незважаючи на непробачно малу кількість людей, було видно, що всі вони насолоджуються виступом гурту, а гурт дійсно радий для них грати.
Сет закінчила неймовірна "Inspiral" — 13-хвилинний епік з альбому "The Stolen View", і це — одне з найбільш пам'ятних закінчень концерту, які я бачив.
Сет-лист Leech:
- Dirty Seconds ("For Better Or For Worse")
- October ("If We Get There One Day, Would You Please Open the Gates?")
- Melide ("For Better Or For Worse")
- Echolon ("If We Get There One Day, Would You Please Open the Gates?")
- Arrete ("For Better Or For Worse")
- Turbolina ("If We Get There One Day, Would You Please Open the Gates?")
- The Man with the Hammer ("The Stolen View")
- Sure! Looks Real ("For Better Or For Worse")
- Hell 8 ("For Better Or For Worse")
- Inspiral ("The Stolen View")
На концерті було досить багато мерчу, причому Leech перевели ціни з євро на злоті за дуже вигідним курсом, так що два альбоми я вихопив за смішні 70 злотих :) Якщо в найближчому майбутньому вони ризикнуть відправитися у ще один європейський тур, то я обов'язково поїду на один із концертів, тим більше що група обіцяла наступного разу зіграти "Totem & Tabu".
Звіт — Oleg Nikiforov
Переклад — Anastezia G. та Dan T.
Фото — Olya Abrisad