Check 'Em All: Vhorthax, Infestum, Hecate, Lowered та Wiegedood

Нова добірка блек-метал-релізів, випущених у 2018 році. Для нового матеріалу рубрики Check 'Em All були відібрані повноформатні альбоми і EP гуртів Vhorthax (RU), Infestum (BY), Hecate (FR), Lowered (US) і Wiegedood (BE).

Vhorthax — "Nether Darkness"

Якою приємною несподіванкою виявився "Nether Darkness" — щільний блек/дез-опус із помітним впливом таких гуртів, як Arkhon Infaustus, He'll Militia, Ofermod, Revenge, Archgoat і класичного дез-металу. У деяких його фрагментах відчувається вплив більш сучасних блек/дез-проектів, в той час як інші нагадують дикий культ війни і грув із брутальністю 80-х.

Одна з фішок альбому — якісний продакшн: це злагоджений, похмурий і атмосферний реліз, який напевно вразить слухача — особливо барабанними партіями. Не пам'ятаю, коли в останній раз доводилося чути настільки живі ударні, звучать вони, дійсно, як потужна барабанна установка, а не плоский набір семплів.

"Nether Darkness" сповна реалізовує ідеї, якими був натхненний, і намагається створювати щось своє, унікальне. І я впевнений, що на наступному альбомі індивідуальний стиль Vhorthax буде досить розвинений, аби гурт проявив себе окремо від цих впливів. Непроглядною темрявою альбом назвали цілком заслужено.

8/10

Infestum — "Les Rites De Passage"

Серед усіх піджанрів блек-металу, безумовно, якісний БМ-індастріал є найбільш рідкісним явищем. Електроніка часто звучить другосортно, на неї накладають базові блек-метал-партії, а потім знову додають електроніки. За рідкісним винятком трапляються пісні, в яких некласичні інструменти створюють холодні механічні рифи, що нагадують кібернетичного Джаггернаута. Гурти на кшталт Thorns, Zyklon і Blacklodge чудово освоїли цей стиль. Infestum явно схильні до цих впливів, але їх індастріал-стиль — лише бризки на тлі моря блек/дез-рифів. Час від часу вони нагадують колективи на зразок Marduk, Diabolicum, Thorns and Aborym, що правда, не викликають такого ж інтересу.

Це не означає, що усі надії втрачені, так як в альбомі є елементи, які звучать досить багатообіцяюче. "Descent of Yore" демонструє усю міць, вибудуваної на "механіці" пісні, і це найбільш захоплюючий трек на альбомі. "Digitus Dei" та заголовна композиція не перестаралися із симфонічними елементами, набуваючи тим самим більш вражаючого звучання, але магія вичерпується, як тільки в гру вступають оркестрові партії.

Проект виразно подає надії, музиканти володіють хорошим розумінням електронних елементів, і також тут є досить хороші рифи. Однак, аби проект відповідав знаковим альбомам у жанрі індастріал-блеку таких гуртів, як DHG, Thorns і Aborym (принаймні поки в складі був Nysrok), необхідно приділити більше уваги однієї з двох концепцій: або зробити основою сильні електронні партії, або вбивчі рифи, посилені електронікою. Як на мене, то симфонічні елементи часто применшують силу індастріал-альбомів, вони несуть собою забагато тепла і щастя, в той час як інопланетне звучання інструментів навіває більш холодні і похмурі емоції, що, на мій смак, може дуже до речі припасти Infestum.

7/10

Hecate — "Une voix venue d'ailleurs"

Поки країни змагаються за найбільш вражаючу блек-метал-спадщину, свій голос я віддам Франції. Глибина і якість колективів, що вийшли з землі галлів, з витоків блек-металу, просто вражаюча, будь це традиційні блек-метал-команди з формації Les Légions Noires або важковаговики на кшталт Antaeus і Arkhon Infaustus, чи інноватори, любителі поекспериментувати з жанрами Deathspell Omega, Peste Noire, Diapsiquir і Blut Aus Nord, або навіть сучасні інтерпретатори минулого S.V.E.S.T. і Haemoth — є певне бажання не пропускати жодного французького гурту.

Hecate видає досить монохромний блек-метал, в якому відчутна данина "другій хвилі", що пройшла через французький фільтр. "Une voix venue d'ailleurs" нагадує більш сучасних представників "другої хвилі" Sargeist, Urgehal або Svarttjern із сильним ухилом в мелодику записів Blut Aus Nord на кшталт "Memoria Vetusta". Тут дуже мало нового, але все настільки добре скомпоновано, зокрема затерті рифи і структури, що музика зовсім не схоже на кліше, і швидше навіває ностальгію, ніж відчуття дешевого наслідування. Часом у музиці сучасних прихильників "другої хвилі" не вистачає пристрасті, прагнення до самої музики, можливо, у випадку Hecate особливу роль зіграв чудовий продакшн, або ж група просто націлена на створення хорошого блек-металу "класичного" зразка. Нехай запис не дотягує до рівня вихідців 'Іль-де-Франс', але це все ж хороший реліз.

8/10

Слухайте також: Новий альбом Rauhnåcht "Unterm Gipfelthron"

Lowered — "Lowered"

Вихідці з Портленда, штат Орегон, Lowered створюють блек-метал, який пішов далеко від каскадських тенденцій, що з'явилися у цьому регіоні за останні кілька років. Стилістично вони близькі до анклаву шведських команд на кшталт Ofermod, Mortuus, Ondskapt і Malign, їх фірмовий блек — повільний, думовий і являє собою справжню стіну звуку. Головна фішка Lowered — щільний продакшн, що звучить ближче до дез-металу, ніж до блеку, "Lowered" — це інтенсивний курс по різновидам блек-металу, який не так часто зустрінеш серед американських колективів.

Треки платівки, здебільшого, середньотемпові, з затяжними нищівними рифами, які перериваються атональністю і похмурими криками. Час від часу можна помітити перехід до чистих думових пасажів, введеними лише для того, щоб поступитися місцем більш швидкому ритму ударних або тотальній міці. Єдине, чим розчарував альбом — це коротким хронометражем. Триває він трохи більше півгодини. Те, як диск створює атмосферу і відчутне напруження — просто фантастика, але ще буквально кілька треків зробили б його досконалим.

Представлені чотири пісні демонструють просто нещадні рифи, при цьому гідно займаючи своє місце у блек-метал-каталозі. Всього б на кілька пісень більше, і це був би зразковий дебют у їхній ніші.

7/10

Wiegedood — "De Doden Hebben Het Goed III"

Якщо ви слухали щось з альбомів Wiegedood, то напевно знаєте, це одні і ті ж самі повторювані, тривалі тремоло-рифи, олдскульний бласт, традиційний пронизливий вокал, просочений реверберацією, і все це занурено у високі частоти. Якщо ж ні, в такому випадку Wiegedood — це те, що ви отримаєте, замкнувши групу людей у кімнаті з "De Mysteriis", "Transilvanian Hunger", "Nemesis Divina", "Nightside Eclipse", "Pentagram" і "Filosofem" на двадцять років без можливості послухати що-небудь ще.

Довжина треків буде наводити на думку про атмосферик-блек-метал, на ділі ж рифи повторюються нескінченно довго до тих пір, поки не перейдуть в ще одну монотонну тремоло-секцію з підтримкою барабанного дробу в дусі другої хвилі. Її шанувальникам це, безумовно, припаде до смаку, мені ж здається, що тут багато безликих ходів, які особливо не закарбовуються у пам'ять, а група в цілому не демонструє нічого нового.

6/10

Слухайте також: Check 'Em All. Блек-метал-релізи грудня (2017)

Рецензія — Dan Thaumitan
Переклад — Юрій Сомов та Anastezia G.