Ієн Гіллан, Deep Purple: "Ми тільки що закінчили запис нового альбому, який вийде у лютому"
Йому 71, а легендарні "Highway Star" і "Smoke On The Water" все так само розгойдують багатотисячні стадіони. Роки по тому епохальна "Child In Time" в його виконанні залишається неповторною, втім, як і десятки інших композицій, що зробили істотний вплив на хард-рок, а згодом на хеві-метал та інші жанри. Ієн Гіллан не рахує роки, проведені у Deep Purple. Він не впевнений, якою за рахунком вийде нова платівка, однак, знає напевно, що готує фанам черговий опус майстрів жанру. Напередодні сольного концерту в Києві Noizr Zine поцікавився у співака, як йде робота над ювілейним альбомом, чи варто чекати на сцені "золотий склад" до 50-річчя колективу і що за ці роки грандіозної кар'єри залишилося у пам'яті надовго. Ці та інші теми у короткому інтерв'ю з вокалістом Deep Purple Ієом Гілланом.
Після довгих років боротьби ваших шанувальників Deep Purple все ж включили до Зали слави рок-н-ролу. Як ви ставитеся до цієї події і взагалі до Залу слави рок-н-ролу? Що думаєте з приводу того, що в останні роки у списках номінантів фігурують виконавці репу та хіп-хопу?
Ієн Гіллан: Що ж, це стало приємною подією для усіх наших шанувальників, родин і ділових партнерів. Якщо я виступлю з критикою, то це буде виглядати неввічливо, проте все своє життя я намагався уникнути інституціоналізації, тому я просто не розумію цього. Я не маю нічого проти хіп-хопу або репу, хоча я навіть не можу сказати чим вони відрізняються.
У мережі було багато чуток щодо двадцятої студійної платівки, ще у 2014 році Роджер Гловер зазначав, що гурт встиг накопичити свіжих ідей. Чи дійсно очікується ювілейний альбом? Розкажіть про вашу роботу в студії і чого варто очікувати від нового релізу?
Ієн Гіллан: Ювілейний альбом? А що за ювілей має бути? Я збився з рахунку нашої історії після того, як через певний час все почало рухатися із усе більш зростаючою швидкістю, дійшовши до тієї точки, де наш імпульс почав випереджати наш прогрес, а коли одне з ваших коліс розхитується — це вельми нелегка справа. Ми, до речі, тільки що закінчили запис нового альбому, який вийде у лютому наступного року. Група зараз дуже пожвавилася і завдяки нашому продюсеру Бобу Езрину ми суворо дотримувалися єдиного курсу. Єдине, що я можу сказати про альбом, не розкриваючи усіх карт (вся інформація буде оголошена в установленому порядку) — це те, наскільки я вражений тим, як хлопцям подекуди вдається придумувати такі новаторські ідеї; на цьому записі є матеріал, про який я можу сказати, що нічого подібного я ніколи не чув раніше.
У деяких виданнях неодноразово з'являлися такі списки, як "Альбоми Deep Purple: від гірших до кращих", природно, їх оцінки відрізняються. Цікава ваша думка щодо цього, який альбом Deep Purple ви би назвали гіршим, а який кращим і чому?
Ієн Гіллан: Хороше питання, звичайно, такі списки завжди суб'єктивні. Це ефект паралакса у музиці, і він залежить від того, де ви стоїте (або лежите) у конкретний момент. Особисто у мене найменш улюблені альбоми Deep Purple це "The House of Blue Light" і "Who Do We Think We Are". І причина не у піснях, так як на цих релізах є кілька дійсно чудових треків, а в тому, як проходив запис цих альбомів. Я там був і можу сказати, що атмосфера була не дуже приємною. Так що тут для мене є певна дещиця смутку. З найкращих все ще (хе-хе) "In Rock", тому що він був першим (не рахуючи "Concerto") а перший раз — завжди і у всьому найкращий... і "Now What?!", так як тоді ми знову опинилися при ділі, і, безумовно, наразі з усіх альбомів Deep Purple цей запис має найкраще звучання. Якщо завтра ви знову поставите мені це питання, я дам вам інші відповіді, тому що музика є справою настрою, а мій настрій капризний.
За вами без малого півстоліття рок-н-рольної кар'єри. Якою вона запам'яталася найбільше? Якщо б у вас була можливість почати життя спочатку, чи пов'язали би його з музикою? Досить часто музиканти відповідають на подібне питання категоричним "ні".
Ієн Гіллан: Як швидко плине час, невже дійсно пройшло стільки років? Чим краще запам'яталася? Для мене чи шанувальників? Як я вже говорив раніше, перший раз — завжди і у всьому найкращий, так що: серпень 1969 року, одна ніч у клубі Speakeasy на Маргарет-стріт у Лондоні. Перший виступ із Deep Purple. Роджер і я тоді разом приєдналися до гурту і не тільки у якості бас-гітариста та співака, але і як автори пісень. Я подивився на нього, він подивився на мене і ми зрозуміли, що це була та сама група, про яку ми мріяли протягом багатьох років. Чарівний момент, який ніколи не забудеться.
Через два роки Deep Purple виповниться 50 років. Чи обговорювали ви вже плани щодо святкування ювілею? Є шанс побачити гурт в його класичному складі з Річі Блэкмором? Можливо, як учасника ювілейного турне або концерту гурту?
Ієн Гіллан: А, ця річниця! Я навіть не пам'ятаю, коли мій власний день народження, бо я завжди ненавидів їх ще з малих років. Мене тоді душили поцілунками пропахлі лавандою бабусі й тітоньки, я буквально потопав серед них. Все, що я тоді відчував були пригнічення і ніяковість. Я був травмований на все життя! Що стосується ювілею, то ми ще нічого не планували, ми навіть не говорили про це. Основні теми для бесіди у групі — це футбол і всякі спонтанні і дивні речі, часом сюрреалістичні, але завжди веселі, жартівливі.
Річі залишив нас більше двадцяти років тому і з тих пір наші шляхи розійшлися. І оскільки зараз у нас все так чудово, з якого дива нам потрібно повертатися у ті темні часи і знову все зіпсувати, лише для того, аби зробити щось формальне? Безглузда ідея. Зараз прекрасний день, світить сонце і життя прекрасне.
Спасибі вам і з нетерпінням чекаю зустрічі на концерті в Києві у Палаці Україна в п'ятницю 11-го листопада. Ааа! Вже не можу дочекатися!
Інтерв'ю — Юрій Сомов, Anastezia
Редакція дякує Саллі Лонг за допомогу в організації інтерв'ю
Не пропустіть концерт Ian Gillan sings Deep Purple with Don Airey Band у Києві!